1 Б о цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.

PORQUE este Melchîsedec, rey de Salem, sacerdote del Dios Altísimo, el cual salió á recibir á Abraham que volvía de la derrota de los reyes, y le bendijo,

2 А враам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.

Al cual asimismo dió Abraham los diezmos de todo, primeramente él se interpreta Rey de justicia; y luego también Rey de Salem, que es, Rey de paz;

3 В ін без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.

Sin padre, sin madre, sin linaje; que ni tiene principio de días, ni fin de vida, mas hecho semejante al Hijo de Dios, permanece sacerdote para siempre.

4 П обачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!

Mirad pues cuán grande fué éste, al cual aun Abraham el patriarca dió diezmos de los despojos.

5 Т і з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.

Y ciertamente los que de los hijos de Leví toman el sacerdocio, tienen mandamiento de tomar del pueblo los diezmos según la ley, es á saber, de sus hermanos aunque también hayan salido de los lomos de Abraham.

6 А ле цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.

Mas aquél cuya genealogía no es contada de ellos, tomó de Abraham los diezmos, y bendijo al que tenía las promesas.

7 І без усякої суперечки більший меншого благословляє.

Y sin contradicción alguna, lo que es menos es bendecido de lo que es más.

8 І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.

Y aquí ciertamente los hombres mortales toman los diezmos: mas allí, aquel del cual está dado testimonio que vive.

9 І , щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.

Y, por decirlo así, en Abraham fué diezmado también Leví, que recibe los diezmos;

10 Б о ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.

Porque aun estaba en los lomos de su padre cuando Melchîsedec le salió al encuentro.

11 О тож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?

Si pues la perfección era por el sacerdocio Levítico (porque debajo de él recibio el pueblo la ley) ¿qué necesidad había aún de que se levantase otro sacerdote según el orden de Melchîsedec, y que no fuese llamado según el orden de Aarón?

12 К оли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.

Pues mudado el sacerdocio, necesario es que se haga también mudanza de la ley.

13 Б о Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.

Porque aquel del cual esto se dice, de otra tribu es, de la cual nadie asistió al altar.

14 Б ож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.

Porque notorio es que el Señor nuestro nació de la tribu de Judá, sobre cuya tribu nada habló Moisés tocante al sacerdocio.

15 І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,

Y aun más manifiesto es, si á semejanza de Melchîsedec se levanta otro sacerdote,

16 щ о був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.

El cual no es hecho conforme á la ley del mandamiento carnal, sino según la virtud de vida indisoluble;

17 Б о свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

Pues se da testimonio de él: Tú eres sacerdote para siempre, Según el orden de Melchîsedec.

18 П опередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.

El mandamiento precedente, cierto se abroga por su flaqueza é inutilidad;

19 Б о не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.

Porque nada perfeccionó la ley; mas hízolo la introducción de mejor esperanza, por la cual nos acercamos á Dios.

20 І поскільки воно не без клятви,

Y por cuanto no fué sin juramento,

21 в они бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,

(Porque los otros cierto sin juramento fueron hechos sacerdotes; mas éste, con juramento por el que le dijo: Juró el Señor, y no se arrepentirá: Tú eres sacerdote eternamente Según el orden de Melchîsedec:)

22 т о постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!

Tanto de mejor testamento es hecho fiador Jesús.

23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,

Y los otros cierto fueron muchos sacerdotes, en cuanto por la muerte no podían permanecer.

24 а ле Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.

Mas éste, por cuanto permanece para siempre, tiene un sacerdocio inmutable:

25 Т ому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.

Por lo cual puede también salvar eternamente á los que por él se allegan á Dios, viviendo siempre para interceder por ellos.

26 О такий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,

Porque tal pontífice nos convenía: santo, inocente, limpio, apartado de los pecadores, y hecho más sublime de los cielos;

27 щ о потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.

Que no tiene necesidad cada día, como los otros sacerdotes, de ofrecer primero sacrificios por sus pecados, y luego por los del pueblo: porque esto lo hizo una sola vez, ofreciéndose á sí mismo.

28 З акон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!

Porque la ley constituye sacerdotes á hombres flacos; mas la palabra del juramento, después de la ley, constituye al Hijo, hecho perfecto para siempre.