1 Д ля дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Al Músico principal: de los hijos de Coré: Masquil. OH Dios, con nuestros oídos hemos oído, nuestros padres nos han contado, La obra que hiciste en sus días, en los tiempos antiguos.

2 ( 44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Tú con tu mano echaste las gentes, y los plantaste á ellos; Afligiste los pueblos, y los arrojaste.

3 ( 44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Porque no se apoderaron de la tierra por su espada, Ni su brazo los libró; Sino tu diestra, y tu brazo, y la luz de tu rostro, Porque te complaciste en ellos.

4 ( 44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Tú, oh Dios, eres mi rey: Manda saludes á Jacob.

5 ( 44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

Por medio de ti sacudiremos á nuestros enemigos: En tu nombre atropellaremos á nuestros adversarios.

6 ( 44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

Porque no confiaré en mi arco, Ni mi espada me salvará.

7 ( 44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Pues tú nos has guardado de nuestros enemigos, Y has avergonzado á los que nos aborrecían.

8 ( 44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

En Dios nos gloriaremos todo tiempo, Y para siempre loaremos tu nombre. (Selah.)

9 ( 44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Empero nos has desechado, y nos has hecho avergonzar; Y no sales en nuestros ejércitos.

10 ( 44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Nos hiciste retroceder del enemigo, Y saqueáron nos para sí los que nos aborrecían.

11 ( 44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Pusístenos como á ovejas para comida, Y esparcístenos entre las gentes.

12 ( 44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Has vendido tu pueblo de balde, Y no pujaste en sus precios.

13 ( 44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Pusístenos por vergüenza á nuestros vecinos, Por escarnio y por burla á los que nos rodean.

14 ( 44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Pusístenos por proverbio entre las gentes, Por movimiento de cabeza en los pueblos.

15 ( 44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

Cada día mi vergüenza está delante de mí, Y cúbreme la confusión de mi rostro,

16 ( 44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

Por la voz del que me vitupera y deshonra, Por razón del enemigo y del que se venga.

17 ( 44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

Todo esto nos ha venido, y no nos hemos olvidado de ti; Y no hemos faltado á tu pacto.

18 ( 44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

No se ha vuelto atrás nuestro corazón, Ni tampoco se han apartado nuestros pasos de tus caminos.

19 ( 44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

Cuando nos quebrantaste en el lugar de los dragones, Y nos cubriste con sombra de muerte,

20 ( 44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

Si nos hubiésemos olvidado del nombre de nuestro Dios, O alzado nuestras manos á dios ajeno,

21 ( 44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

¿No demandaría Dios esto? Porque él conoce los secretos del corazón.

22 ( 44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Empero por tu causa nos matan cada día; Somos tenidos como ovejas para el matadero.

23 ( 44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Despierta; ¿por qué duermes, Señor? Despierta, no te alejes para siempre.

24 ( 44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

¿Por qué escondes tu rostro, Y te olvidas de nuestra aflicción, y de la opresión nuestra?

25 ( 44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...

Porque nuestra alma está agobiada hasta el polvo: Nuestro vientre está pegado con la tierra.

26 ( 44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Levántate para ayudarnos, Y redímenos por tu misericordia.