1 Д ля дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

O God, we have heard with our ears. Our fathers have told us what work You did in their days, in the days long ago.

2 ( 44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

With Your own hand You made the nations leave, and put our fathers in the land. You brought trouble upon the nations, and You spread them out.

3 ( 44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

It was not by their sword that they took the land. Their own arm did not save them. But it was Your right hand, and Your arm, and the light of Your face, for You favored them.

4 ( 44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

You are my King, O God. Jacob wins because You say it must be so.

5 ( 44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

Through You we will push away those who hate us. Through Your name we will walk over those who rise up against us.

6 ( 44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

For I will not trust my bow, and my sword will not save me.

7 ( 44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

But You have saved us from those who fight against us. You have put to shame those who hate us.

8 ( 44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

In God we have had our pride all day long. And we will give thanks to Your name forever.

9 ( 44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

But now You have turned from us and have put us to shame. You do not go out with our armies.

10 ( 44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

You made us turn away from those who fight against us. And those who hate us have robbed us.

11 ( 44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

You give us up to be eaten like sheep. You have spread us out among the nations.

12 ( 44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

You sell Your people for nothing, and become no richer from their price.

13 ( 44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

You have made us a shame to our neighbors. Those around us laugh and make fun of us.

14 ( 44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

You have made us hated among the nations. The people laugh at us.

15 ( 44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

All day long my shame is with me and has become too much for me.

16 ( 44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

Those who talk against me, and who hate me are around me and want to punish me.

17 ( 44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

All this has come upon us, but we have not forgotten You. We have not been false to Your agreement.

18 ( 44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

Our heart has not turned away. And our steps have not turned from Your way.

19 ( 44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

But You have crushed us in a place of wild dogs, and covered us with the shadow of death.

20 ( 44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

If we had forgotten the name of our God, or put out our hands to a strange god,

21 ( 44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

would not God find this out? For He knows the secrets of the heart.

22 ( 44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

But we are killed all day long because of You. We are thought of as sheep that are ready to be killed.

23 ( 44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Awake, O Lord! Why do You sleep? Rise up! Do not turn away from us forever.

24 ( 44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Why do You hide Your face? Why do You forget our troubles and our suffering?

25 ( 44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...

For our soul is brought down to the dust. Our body holds on to the earth.

26 ( 44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Rise up and help us! Save us because of Your loving-kindness.