1 І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всього роду батьківського дому своєї матері, кажучи:

Jerubbaal’s son Abimelech went to his mother’s family at Shechem. He said to them and to all those of the family of his mother’s father,

2 Г оворіть голосно до всіх сихемських господарів: Що ліпше для вас: чи панування над вами семидесяти мужів, усіх Єруббаалових синів, чи панування над вами мужа одного? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше.

“Speak to all the leaders of Shechem. Say to them, ‘Which is better for you? Should all seventy of Jerubbaal’s sons rule over you? Or should one man rule over you? Remember that I am your own bone and flesh.’”

3 І говорили брати його матері про нього голосно до сихемських господарів усі ті слова, і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: Він наш брат.

So his mother’s family spoke all these words for him in the ears of the leaders of Shechem. And they decided to follow Abimelech. For they said, “He is our brother.”

4 І дали йому сімдесят шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легковажних людей, і вони пішли за ним.

They gave him seventy pieces of silver from the family of Baal-berith. Abimelech used the money to hire wild men of no worth who followed him.

5 А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаалових, сімдесят чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаалів, наймолодший, бо сховався.

Then he went to his father’s house at Ophrah. And he killed his brothers, the sons of Jerubbaal. He killed all seventy men upon one stone. But Jerubbaal’s youngest son Jotham was left alive, because he hid himself.

6 І були зібрані всі сихемські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.

Then all the men of Shechem and of Beth-millo gathered together. They went and made Abimelech king, by the tree that had been set up in Shechem.

7 І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхів'ї гори Ґаріззім, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: Почуйте мене, сихемські господарі, і хай почує вас Бог!

When it was told to Jotham, he went and stood on the top of Mount Gerizim. He called out to them in a loud voice, “Listen to me, O men of Shechem. So God may listen to you.

8 П ішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою, і сказали вони до оливки: Царюй ти над нами!

One time the trees went out to choose a king to rule them. They said to the olive tree, ‘Rule over us!’

9 А оливка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду над деревами?

But the olive tree said to them, ‘Should I leave my riches of oil by which God and men are honored, and go to wave over the trees?’

10 І сказали дерева до фіґи: Іди ти, та й над нами царюй!

Then the trees said to the fig tree, ‘You come and rule over us!’

11 І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодощі та свій добрий врожай, і сторожити піду над деревами?

But the fig tree said to them, ‘Should I leave my good sweet fruit, and go to wave over the trees?’

12 І дерева промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!

So the trees said to the vine, ‘You come and rule over us!’

13 І промовив до них виноград: Чи я загубив свого сока, що Бога й людей веселити, і сторожити піду над деревами?

But the vine said to them, ‘Should I leave my new wine which makes God and men happy, and go to wave over the trees?’

14 Т оді всі дерева сказали тернині: Іди ти, та й над нами царюй!

Then all the trees said to the thorn bush, ‘You come and rule over us!’

15 А тернина сказала деревам: якщо справді мене на царя над собою помазуєте, підійдіть, поховайтеся в тіні моїй! А як ні, то ось вийде огонь із тернини, та кедри ливанські поїсть!

And the thorn bush said to the trees, ‘If in truth you are choosing me as king over you, come and be safe in my shadow. But if not, may fire come out of the thorn bush and burn up the tall trees of Lebanon.’

16 А тепер, якщо направду й у невинності зробили ви, що настановили Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,

“Now it may be that you have acted in truth and honor in making Abimelech king. It may be that you have acted well toward Jerubbaal and his house, by paying him for what he did.

17 б о мій батько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпеку, і врятував вас із руки Мідіяна,

For my father fought for you. He put his life in danger to set you free from the power of Midian.

18 а ви сьогодні повстали на дім батька мого, та й повбивали синів його, сімдесят люда, на одному камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими господарями, бо він брат ваш,

But you have gone against my father’s house today. You have killed seventy of his sons on one stone. Abimelech is the son of my father’s woman servant. And you have made him king over the people of Shechem, because he is your brother.

19 і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!

If you have acted in truth and honor toward Jerubbaal and his house today, then be happy with Abimelech. And let him be happy with you.

20 А як ні, вийде огонь з Авімелеха, та й поїсть господарів Сихему й Бет-Мілло, і вийде огонь із господарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха.

But if not, let fire come out from Abimelech and burn up the people of Shechem and Beth-millo. Then let it burn up Abimelech.”

21 І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.

Jotham ran away from them and went to Beer. He stayed there, because he was afraid of his brother Abimelech.

22 І володів Авімелех над Ізраїлем три роки.

Abimelech ruled over Israel for three years.

23 І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими господарями, і зрадили сихемські господарі Авімелеха,

Then God sent a bad spirit between Abimelech and the men of Shechem. The men of Shechem were not faithful to Abimelech.

24 щ об прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.

God did this to punish Abimelech and the men of Shechem, because the seventy sons of Jerubbaal were killed by their brother Abimelech. And the men of Shechem gave him the strength to do it.

25 І сихемські господарі поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабували все, що приходило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.

The men of Shechem went against Abimelech by hiding men on the mountain tops. They robbed all who passed by them on the road. Abimelech was told about it.

26 І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, і довірилися йому сихемські господарі.

Now Gaal the son of Ebed moved with his family into Shechem. And the men of Shechem put their trust in him.

27 І виходили вони в поле, і збирали виноград свій, і вичавлювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.

They went out into the field and gathered the grapes of their vines and crushed them. Then they had a special supper in the house of their god. They ate and drank and wished bad to come to Abimelech.

28 І говорив Ґаал, син Еведів: Хто Авімелех і хто Сихем, що будемо служити йому? Чи ж він не син Єруббаалів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми будемо служити йому?

Gaal the son of Ebed said, “Who is Abimelech? And who are we of Shechem, that we should serve him? Is he not the son of Jerubbaal? Is not Zebul his leader? Serve the men of Hamor the father of Shechem, but why should we serve Abimelech?

29 А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє військо, та й вийди!

If only these people were under my rule! Then I would send Abimelech away. I would say to Abimelech, ‘Make your army strong, and come out.’”

30 І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, і запалився його гнів.

When Zebul the ruler of the city heard the words of Gaal the son of Ebed, he was very angry.

31 І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: Ось Ґаал, син Еведів, та брати його приходять до Сихему, і ось вони підбурюють місто проти тебе.

He sent men to bring news to Abimelech in secret. They said, “See, Gaal the son of Ebed has come to Shechem with his family. They are turning the city against you.

32 А тепер устань уночі ти та той народ, що з тобою, і чатуй на полі.

So you and the people who are with you get up during the night and hide in the field.

33 І буде, встанеш рано вранці, як сходитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, він та народ той, що з ним, вийдуть до тебе, а ти зробиш йому, як знайде потрібним рука твоя.

Then get up early in the morning, as soon as the sun is up, and rush against the city. When Gaal and the people who are with him come out against you, do whatever you can to them.”

34 І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.

So Abimelech and all who were with him got up during the night. They hid and waited in four groups to fight against Shechem.

35 І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході міської брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із засідки.

Gaal the son of Ebed came out and stood in the city gate. And Abimelech and the people who were with him came out of their hiding places.

36 А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: Ось народ сходить із верхів гір. І сказав до нього Зевул: Ти бачиш гірську тінь, немов людей!

When Gaal saw the men, he said to Zebul, “See, men are coming down from the mountain tops!” But Zebul said to him, “It is the shadow of the mountains that looks like men to you.”

37 А Ґаал далі говорив та казав: Ось народ сходить з верхів'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму.

Gaal spoke again, saying, “See, men are coming down from the highest part of the land. One group is coming on the way from the oak tree of those who tell the future.”

38 І сказав до нього Зевул: Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми будем служити йому? А оце той народ, що ти погорджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!

Then Zebul said to him, “Where is your proud talk now, you who said, ‘Who is Abimelech that we should serve him?’ Are these not the men whom you hated? Go out now and fight with them!”

39 І вийшов Ґаал перед сихемськими господарями, та й воював з Авімелехом.

So Gaal went out in front of the leaders of Shechem and fought with Abimelech.

40 І Авімелех погнав його, і він побіг перед ним. І нападало багато трупів аж до входу до брами.

Abimelech went after Gaal. And Gaal ran away from him. Many were hurt and fell all the way to the gate.

41 І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаала та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.

Abimelech stayed at Arumah. But Zebul drove out Gaal and his family so they could not stay in Shechem.

42 І сталося другого дня, і вийшов народ на поле, а Авімелеху донесли про це.

The men went out to the field the next day and told Abimelech.

43 І взяв він людей, і поділив їх на три відділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ виходить із міста, і встав він на них, та й побив їх.

So he took his men and divided them into three groups, and they waited in the field. When he saw Gaal’s people coming out of the city, Abimelech went against them and killed them.

44 А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході міської брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.

Abimelech and the group with him rushed and stood in the city gate. The other two groups then rushed against all who were in the field and killed them.

45 І Авімелех воював із містом цілий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.

Abimelech fought against the city all that day. He took the city and killed the people who were in it. Then he destroyed the city and covered it with salt.

46 І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.

All the leaders of the tower of Shechem heard about it. And they went into the inside room of the house of the god of El-berith.

47 І було донесено Авімелехові, що зібралися всі господарі сихемської башти.

Abimelech was told that all the leaders of the tower of Shechem were gathered together.

48 І вийшов Авімелех на гору Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настинав галуззя з дерева, і позносив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: Що ви бачили, що зробив я, поспішно зробіть, як я.

So Abimelech and all who were with him went up to Mount Zalmon. Abimelech took an ax in his hand and cut down a branch from the trees. Then he lifted it onto his shoulder. He said to the men who were with him, “Hurry and do what you have seen me do.”

49 І настинав також увесь народ кожен галуззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської вежі, близько тисячі чоловіків та жінок.

So each of the men cut down his branch also, and followed Abimelech. They put the branches around the inside room and set it on fire. So all the men of the tower of Shechem died. There were about 1, 000 men and women in all.

50 І пішов Авімелех до Тевецу, і таборував при Тевеці, та й здобув його.

Then Abimelech went to Thebez. He fought against it and took it.

51 А в середині міста була міцна башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.

But there was a strong tower in the center of the city. All the men and women and leaders of the city ran to it and shut themselves in. And they went up on the roof of the tower.

52 І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.

Abimelech came to the tower and fought against it. He went near the door of the building to burn it with fire.

53 Т оді одна жінка кинула горішнього каменя від жорен на Авімелехову голову, та й розторощила йому черепа.

But a certain woman threw a grain-crushing stone on Abimelech’s head and crushed his skull.

54 І він зараз кликнув до юнака, свого зброєноші, та й сказав йому: Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила! І його юнак проколов його, і він помер.

Abimelech was quick to call the young man who carried his heavy battle-clothes, saying, “Take your sword and kill me. Or else it will be said that a woman killed me.” So the young man killed him with a sword.

55 І побачили ізраїльтяни, що Авімелех помер, та й порозходилися кожен на своє місце.

When the men of Israel saw that Abimelech was dead, each man went home.

56 І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдесят братів своїх.

So God punished Abimelech for the sin he had done against his father by killing his seventy brothers.

57 А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню голову, і прийшло на них прокляття Йотама, Єруббаалового сина.

God punished the men of Shechem for all their sin. The words that Jotham the son of Jerubbaal spoke against them came true.