1 І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.

Then Joseph threw himself upon his father, and cried over him and kissed him.

2 І звелів Йосип рабам своїм лікарям забальзамувати батька його. І забальзамували ці лікарі Ізраїля.

Joseph told his servants the doctors to make his father ready to be buried. So the doctors made Israel ready.

3 І сповнилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамування. І оплакував його Єгипет сімдесят день.

Forty days were needed for this. For this is how much time it took for making the body ready to be buried. And the Egyptians cried for him seventy days.

4 А як минули дні оплакування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:

When the days of sorrow for him were past, Joseph said to those of Pharaoh’s house, “If now I have found favor in your eyes, speak to Pharaoh, saying,

5 Б атько мій заприсяг був мене, говорячи: Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, там поховаєш мене. А тепер нехай я піду, і поховаю батька свого, та й вернуся.

‘My father had me make a promise to him. He said, “See, I am about to die. Bury me in my grave which I dug for myself in the land of Canaan.” So let me go and bury my father. Then I will return.’”

6 І сказав фараон: Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе.

Pharaoh answered, “Go and bury your father as he made you promise.”

7 І пішов Йосип поховати батька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші єгипетського краю,

So Joseph went to bury his father. With him went all the servants of Pharaoh, the leaders of his house and all the important men of the land of Egypt,

8 і ввесь дім Йосипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоставили в країні Ґошен.

and all those of the house of Joseph, and his brothers, and those of his father’s house. They left only their little ones and their flocks and cattle in the land of Goshen.

9 І вирушили з ним також колесниці та комонники. І був табір їх дуже великий.

Wagons and men on horses went with him also. It was a very large group of people.

10 І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йордану, і плакали там великим та дуже ревним плачем... І він учинив батькові своєму семиденну жалобу.

They came to the grain-floor of Atad on the other side of the Jordan. There they cried with much sorrow. Joseph cried in sorrow for his father for seven days.

11 І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жалобу в Ґорен-Атаді, та й сказали:

When those who lived in the land, the Canaanites, saw the people crying in sorrow at the grain-floor of Atad, they said, “This is a great sorrow for the Egyptians.” So the place was given the name Abel-mizraim. It is on the other side of the Jordan.

12 І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.

Jacob’s sons did as he had told them.

13 І понесли його сини його до ханаанського Краю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраам на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре.

They carried him to the land of Canaan. They buried him in the grave of the field of Machpelah, east of Mamre, which Abraham had bought with the field from Ephron the Hittite for a burying place.

14 А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.

After he had buried his father, Joseph returned to Egypt with his brothers and all who had gone with him to bury his father. Joseph Tells His Brothers Not to Be Afraid

15 І побачили Йосипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: А що як зненавидить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були заподіяли?

When Joseph’s brothers saw that their father was dead, they said, “It may be now that Joseph will hate us, and pay us in return for all the wrong that we did to him!”

16 І переказали вони Йосипові, говорячи: Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:

So they sent word to Joseph, saying, “Before he died, our father told us,

17 О так скажіть Йосипові: Прошу, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого! І заплакав Йосип, як вони говорили до нього...

‘You say to Joseph, “Forgive the wrong-doing of your brothers and their sin. For they did a bad thing to you.”’ Now we beg you, forgive the wrong-doing of the servants of the God of your father.” Joseph cried when they spoke to him.

18 І пішли також браття його, і впали перед лицем його, та й сказали: Ось ми тобі за рабів!

Then his brothers came and fell down in front of him and said, “See, we are your servants.”

19 А Йосип промовив до них: Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?

But Joseph said to them, “Do not be afraid. Am I in the place of God?

20 В и задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, щоб заховати при житті великий народ!

You planned to do a bad thing to me. But God planned it for good, to make it happen that many people should be kept alive, as they are today.

21 А тепер не лякайтеся, я буду утримувати вас та дітей ваших! І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.

So do not be afraid. I will take care of you and your little ones.” He gave them comfort and words of kindness. The Death of Joseph

22 І осівся Йосип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.

Joseph and his father’s family stayed in Egypt. And Joseph lived 110 years.

23 І побачив Йосип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.

He lived long enough to see Ephraim’s grandchildren. And the sons of Manasseh’s son Machir were held on Joseph’s knees.

24 І сказав Йосип до братів своїх: Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Краю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову.

Joseph said to his brothers, “I am about to die. But God will take care of you. He will bring you from this land to the land that He promised to Abraham, to Isaac and to Jacob.”

25 І Йосип заприсяг Ізраїлевих синів, говорячи: Конче згадає Бог вас, а ви винесете звідси кості мої!

Then Joseph made the sons of Israel promise. He said, “God will take care of you. And you will carry my bones from here.”

26 І впокоївся Йосип у віці ста й десяти літ. І забальзамували його, і він був покладений у труну в Єгипті.

So Joseph died after living 110 years. They made his body ready, and he was put in a grave in Egypt.