1 А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити.

A man of God came from Judah to Bethel by the word of the Lord. Jeroboam was standing by the altar to burn special perfume.

2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: Жертівнику, жертівнику, так сказав Господь: Ось у Давидовому домі народиться син, Йосія ім'я йому, і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків, що на тобі кадять, і кості людські спаляться на тобі.

The man cried against the altar by the word of the Lord, and said, “O altar, altar, this is what the Lord says. ‘See, a son will be born to the family of David. His name will be Josiah. On you he will burn the religious leaders of the high places who burn special perfume on you. Human bones will be burned on you.’”

3 І дасть він того дня чудо, говорячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей жертівник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!...

He gave a special thing to be seen the same day. He said, “This is what the Lord says will be seen. ‘See, the altar will be broken in two. And the ashes on it will be poured out.’”

4 І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від жертівника, говорячи: Схопіть його! І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе...

When King Jeroboam heard the words the man of God cried against the altar in Bethel, he put out his hand from the altar, saying, “Take hold of him!” But his hand which he put out against him dried up. So he could not pull it back to himself.

5 А жертівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім...

The altar was broken in two and the ashes were poured out. It was the special thing to see that happened just as the man of God said it would by the word of the Lord.

6 А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: Умилостив лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай вернеться рука моя до мене! І чоловік Божий умилостивив Господнє лице, і царська рука вернулася до нього, і була, як перед тим...

The king said to the man of God, “I beg you, ask for the favor of the Lord your God. Pray for me, that my hand may be made well again.” So the man of God asked for the Lord’s favor. And the king’s hand was made well again. It became as it was before.

7 І сказав цар до Божого чоловіка: Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара!

Then the king said to the man of God, “Come home with me and have something to eat to make yourself strong again. And I will pay you.”

8 А чоловік Божий сказав до царя: Якщо ти даси мені пів дому свого, не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!...

But the man of God said to the king, “I would not go with you if you were to give me half your house. I would not eat bread or drink water in this place.

9 Б о так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!

For the word of the Lord said to me, ‘You must not eat bread or drink water or return by the way you came.’”

10 І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.

So he went another way. He did not return by the way he came to Bethel. The Death of the Man of God

11 А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова, що він говорив до царя, і оповіли їх своєму батькові.

Now an old man who spoke for God was living in Bethel. His sons came and told him all the things which the man of God had done that day in Bethel. And they told their father the words which the man had spoken to the king.

12 І промовив до них їхній батько: Де ж та дорога, якою він пішов? А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.

Their father said to them, “Which way did he go?” Now his sons had seen the way which the man of God who came from Judah had gone.

13 І сказав він до синів своїх: Осідлайте мені осла! І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.

Then he said to his sons, “Get the donkey ready for me.” So they got the donkey ready for him, and he went away on it.

14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди? А той відказав: Я.

He went after the man of God and found him sitting under an oak tree. He said to him, “Are you the man of God who came from Judah?” And he said, “I am.”

15 І сказав він до нього: Іди зо мною до дому та з'їж хліба!

Then he said to him, “Come home with me and eat bread.”

16 А той відказав: Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!

And he said, “I cannot return with you or go with you. I will not eat bread or drink water with you in this place.

17 Б о було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!

For I was told by the word of the Lord, ‘Do not eat bread or drink water there. Do not return by the way you came.’”

18 А той відказав йому: І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб і нехай п'є воду. Він же говорив йому неправду!

And he said to him, “I am a man who speaks for God like you. An angel spoke to me by the word of the Lord, saying, ‘Bring him back with you to your house, that he may eat bread and drink water.’” But he lied to him.

19 І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду...

So he returned with him, and ate bread in his house, and drank water.

20 І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його.

As they were sitting down at the table, the word of the Lord came to the man who spoke for God who had brought him back.

21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,

And he cried to the man of God who came from Judah, saying, “This is what the Lord says, ‘You have not obeyed the word of the Lord. You have not done what the Lord your God told you to do.

22 і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!...

You have returned and eaten bread and drunk water in the place the Lord said to you, “Eat no bread and drink no water.” So now your body will not come to the grave of your fathers.’”

23 І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому пророкові, що він вернув його.

And after he had eaten bread and drunk, he got the donkey ready for the man of God whom he had brought back.

24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був кинений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при трупі...

When he had gone, a lion met him on the way and killed him. His body was thrown on the road, with the donkey standing beside it. The lion stood beside the body also.

25 А ж ось приходять люди, і побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли й говорили в тім місті, де сидів старий пророк.

Then men passed by and saw the body thrown on the road, and the lion standing beside the body. So they came and told about it in the city where the old man who spoke for God lived.

26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому.

When the man who spoke for God who had brought him back from the way heard about it, he said, “It is the man of God. He did not obey the word of the Lord. So the Lord has given him to the lion, which has torn him and killed him. It was done as had been spoken to him by the word of the Lord.”

27 І сказав він до синів своїх, говорячи: Осідлайте мені осла! І осідлали.

Then he said to his sons, “Get the donkey ready for me.” And they got it ready.

28 І поїхав він, і знайшов його трупа, киненого на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, не з'їв той лев труп а й не роздер осла.

Then he went and found his body thrown on the road with the donkey and the lion standing beside it. The lion had not eaten the body or torn the donkey.

29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов старий пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.

So the man who spoke for God picked up the body of the man of God and laid it on the donkey, and returned with it to the city. He had sorrow for him and buried him.

30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: Ой, брате мій!

He laid his body in his own grave, and they had sorrow for him, saying, “O, my brother!”

31 І сталося по його похороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: Коли я помру, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костях його покладіть мої кості!

After he had buried him, he said to his sons, “When I die, bury me in the grave where the man of God is buried. Lay my bones beside his bones.

32 Б о конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійських.

For what he cried by the word of the Lord against the altar in Bethel and against all the houses of the high places in the cities of Samaria will happen for sure.” Jeroboam’s Sinful Way

33 П о цій пригоді Єровоам не зійшов зо своєї злої дороги, і настановляв священиків пагірків з усього народу, хто хотів, той призначався, і ставав священиком пагірків.

After this, Jeroboam did not return from his sinful way. Again he made religious leaders of the high places from among all the people. He set apart any of them who were willing to be religious leaders of the high places.

34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на вигублення, і на винищення з-над поверхні землі.

This became the sin of the family of Jeroboam, that caused it to be cut off and destroyed from the earth.