1 К раще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

A good name is better than oil of much worth. And the day of one’s death is better than the day of one’s birth.

2 К раще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

It is better to go to a house of sorrow than to go to a house of much eating. For this is the end of all men, and the living takes it to heart.

3 К ращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

To have sorrow is better than to laugh because when a face is sad, the heart may become strong.

4 С ерце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

The heart of the wise is in the house of sorrow, while the heart of fools is in the house where there is fun.

5 К раще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

It is better to listen to the sharp words of a wise man than to listen to the song of fools.

6 б о як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

For the laughing of a fool is like the sound of a thorn bush burning under a pot. This also is for nothing.

7 К оли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

For sure a bad power makes the wise man angry. And to get paid in secret for wrong-doing destroys the heart.

8 К інець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

The end of something is better than its beginning. Not giving up in spirit is better than being proud in spirit.

9 Н е спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Do not be quick in spirit to be angry. For anger is in the heart of fools.

10 Н е кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Do not say, “Why were the days of the past better than these?” For it is not wise to ask this.

11 Д обра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Wisdom with a gift passed down from father to son is good and a help to those who see the sun.

12 б о в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

For wisdom keeps one from danger just as money keeps one from danger. But the good thing about much learning is that wisdom keeps alive those who have it.

13 Р озваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Think of the work of God, for who is able to make straight what He has not made straight?

14 З а доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

In the day of well-being be happy. But in the day of trouble, think about this: God has made the one as well as the other, so that man can never know what is going to happen.

15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

In the days of my life I have seen everything, but my life has been worth nothing. There is a right and good man who is destroyed while he is right and good. And there is a sinful man who lives long in his wrong-doing.

16 Н е будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Do not be too right and good, and do not be too wise. Why should you destroy yourself?

17 Н е будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

Do not be too sinful, and do not be a fool. Why should you die before your time?

18 Д обре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

It is good that you take hold of one thing, and do not let go of the other. For the one who fears God will have both of them.

19 М удрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

Wisdom gives more strength to a wise man than ten rulers have in a city.

20 Н емає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

For sure there is not a right and good man on earth who always does good and never sins.

21 т ому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

Do not listen to all the things that are said, or you might hear your servant cursing you.

22 з нає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

For you know in your heart that many times you have cursed others.

23 У се це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

I tested all this with wisdom, and I said, “I will be wise,” but it was far from me.

24 Д алеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

Wisdom has been far away and hidden. Who can find it?

25 З вернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

I turned my mind to know, to find out, and to look for wisdom and the reason of things, and to know how sinful it is to be foolish, and that being mad is foolish.

26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

And I found that the woman whose heart is traps and nets, and whose hands are chains is more bitter than death. He who pleases God will get away from her. But the sinner will be taken in by her.

27 П одивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

“See, I have found this out,” says the Preacher. “I have added one thing to another to find the reason,

28 Ч ого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

which I am still looking for but have not found. I have found one man among a thousand, but I have not found a woman among all these.

29 К рім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

See, I have found only this, that God made men right, but they have found many sinful ways.”