1 К раще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

Mejor es el buen nombre que el buen ungüento, Y el día de la muerte que el día del nacimiento.

2 К раще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

Mejor es ir a una casa de luto Que ir a una casa de banquete, Porque aquello (la muerte) es el fin de todo hombre, Y al que vive lo hará reflexionar en su corazón.

3 К ращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Mejor es la tristeza que la risa, Porque cuando el rostro está triste el corazón puede estar contento.

4 С ерце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

El corazón de los sabios está en la casa del luto, Mientras que el corazón de los necios está en la casa del placer.

5 К раще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

Mejor es oír la reprensión del sabio Que oír la canción de los necios.

6 б о як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

Porque como crepitar de espinos bajo la olla, Así es la risa del necio. Y también esto es vanidad.

7 К оли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Ciertamente la opresión enloquece al sabio, Y el soborno corrompe el corazón.

8 К інець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Mejor es el fin de un asunto que su comienzo; Mejor es la paciencia de espíritu que la arrogancia de espíritu.

9 Н е спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

No te apresures en tu espíritu a enojarte, Porque el enojo se anida en el seno de los necios.

10 Н е кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

No digas: “¿Por qué fueron los días pasados mejores que éstos?” Pues no es sabio que preguntes sobre esto.

11 Д обра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Buena es la sabiduría con herencia, Y provechosa para los que ven el sol.

12 б о в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

Porque la sabiduría protege como el dinero protege; Pero la ventaja del conocimiento es que la sabiduría preserva la vida de sus poseedores.

13 Р озваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Considera la obra de Dios: Porque ¿quién puede enderezar lo que El ha torcido ?

14 З а доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

Alégrate en el día de la prosperidad, Y en el día de la adversidad considera: Dios ha hecho tanto el uno como el otro Para que el hombre no descubra nada que suceda después de él.

15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

He visto todo durante mi vida de vanidad: Hay justo que perece en su justicia, Y hay impío que alarga su vida en su perversidad.

16 Н е будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

No seas demasiado justo, Ni seas sabio en exceso. ¿Por qué has de destruirte?

17 Н е будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

No seas demasiado impío, Ni seas necio. ¿Por qué has de morir antes de tu tiempo ?

18 Д обре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

Bueno es que retengas esto Sin soltar aquello de tu mano; Porque el que teme a Dios se sale con todo ello.

19 М удрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

La sabiduría hace más fuerte al sabio Que diez gobernantes que haya en una ciudad.

20 Н емає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

Ciertamente no hay hombre justo en la tierra Que haga el bien y nunca peque.

21 т ому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

Tampoco tomes en serio todas las palabras que se hablan, No sea que oigas a tu siervo maldecirte.

22 з нає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

Porque tú también te das cuenta Que muchas veces has maldecido a otros de la misma manera.

23 У се це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

Todo esto probé con sabiduría, y dije: “Seré sabio”; pero eso estaba lejos de mí.

24 Д алеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

Está lejos lo que ha sido, Y en extremo profundo. ¿Quién lo descubrirá ?

25 З вернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

Dirigí mi corazón a conocer, A investigar y a buscar la sabiduría y la razón, Y a reconocer la maldad de la insensatez Y la necedad de la locura.

26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

Y hallé más amarga que la muerte A la mujer cuyo corazón es lazos y redes, Cuyas manos son cadenas. El que agrada a Dios escapará de ella, Pero el pecador será por ella apresado.

27 П одивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

“Mira,” dice el Predicador, “he descubierto esto, Agregando una cosa a otra para hallar la razón,

28 Ч ого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

Que mi alma está todavía buscando pero no ha hallado: He hallado a un hombre entre mil, Pero no he hallado mujer entre todas éstas.

29 К рім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

Mira, sólo esto he hallado: Que Dios hizo rectos a los hombres, Pero ellos se buscaron muchas artimañas.”