1 А Давид постарів, увійшов у літа. І покривали його одежами, та не було йому тепло.

El rey David ya era muy anciano, entrado en días; lo cubrían de ropas pero no entraba en calor.

2 І сказали йому його раби: Нехай пошукають для пана царя молоду дівчину, і стане вона перед царем, і буде йому за доглядачку. І буде вона лежати при лоні твоїм, і буде тепло панові цареві!

Entonces sus siervos le dijeron: “Que se busque para mi señor el rey una joven virgen para que atienda al rey y sea quien lo cuide; que ella se acueste en su seno, para que mi señor el rey entre en calor.”

3 І шукали дівчину вродливу по всій Ізраїлевій границі, та й знайшли шунаммітку Авішаґ, і привели її до царя.

Por toda la tierra de Israel se buscó a una joven hermosa, y hallaron a Abisag la Sunamita y la trajeron al rey.

4 А та дівчина була дуже вродлива. І була вона цареві доглядачкою, і прислуговувала йому, та цар не пізнав її.

La joven era muy hermosa; ella cuidaba al rey y le servía, pero el rey no tuvo relaciones con ella. Rebelión de Adonías

5 А Адонія, син Хаґґітин, бундючився та говорив: Я буду царювати! І справив він собі повоза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою.

Entretanto Adonías, hijo de Haguit, se ensalzaba diciendo: “Yo seré rey.” Y preparó para sí carros, hombres de a caballo y cincuenta hombres que corrieran delante de él.

6 А батько його ніколи його не засмучував, щоб сказати: Чому ти так робиш? А він також був дуже вродливий, і мати народила його по Авесаломі.

Su padre nunca lo había contrariado preguntándole: “¿Por qué has hecho esto?” El era también hombre de muy hermoso parecer, y había nacido después de Absalón.

7 І мав він змову з Йоавом, сином Церуї, та зо священиком Евіятаром, і вони помагали Адонії.

Y había consultado con Joab, hijo de Sarvia, y con el sacerdote Abiatar, que respaldaban a Adonías.

8 А священик Садок, і Беная, син Єгоядин, і пророк Натан, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією.

Pero el sacerdote Sadoc, Benaía, hijo de Joiada, el profeta Natán, Simei, Rei y los valientes que tenía David, no estaban con Adonías.

9 І приніс Адонія в жертву худоби дрібної та худоби великої, та худоби ситої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закликав усіх братів своїх, царських синів, та всіх Юдиних мужів, царських слуг.

Adonías sacrificó ovejas, bueyes y animales cebados junto a la piedra de Zohélet, que está al lado de En Rogel. Invitó a todos sus hermanos, los hijos del rey David, y a todos los hombres de Judá, siervos del rey.

10 А пророка Натана, і Бенаю, і лицарів та брата свого Соломона він не покликав.

Pero no invitó al profeta Natán, ni a Benaía, ni a los valientes, ni a Salomón su hermano.

11 І сказав Натан до Вірсавії, Соломонової матері, говорячи: Чи ти не чула, що зацарював Адонія, син Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те?

Entonces Natán habló a Betsabé, madre de Salomón y dijo: “¿No has oído que Adonías, hijo de Haguit, se ha hecho rey y que David nuestro señor no lo sabe?

12 А тепер іди, я тобі пораджу, і рятуй життя своє та життя сина свого Соломона!

Ahora pues, ven, voy a darte un consejo para que salves tu vida y la vida de tu hijo Salomón.

13 І ди, і ввійдеш до царя Давида та й скажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій царю, присягнув був своїй невільниці, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм. Чому ж зацарював Адонія?

Ve ahora mismo al rey David y dile: ‘¿No ha jurado usted, oh rey mi señor, a su sierva, diciendo: “Ciertamente tu hijo Salomón será rey después de mí y se sentará en mi trono ?” ¿Por qué, pues, se ha hecho rey Adonías?’

14 О то, ти ще будеш говорити там із царем, а я ввійду за тобою, і потверджу слова твої.

Así que mientras estés aún hablando con el rey, yo entraré tras de ti y confirmaré tus palabras.”

15 І ввійшла Вірсавія до царя в кімнату, а цар був дуже старий, і шунаммітка Авішаґ послуговувала цареві.

Betsabé vino a ver al rey en la alcoba. El rey ya era muy anciano, y Abisag la Sunamita le servía.

16 І похилилася Вірсавія, і вклонилася цареві до землі. А цар сказав: Що тобі?

Entonces Betsabé se inclinó y se postró ante el rey. Y el rey le preguntó: “¿Qué deseas?”

17 І вона сказала йому: Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломон, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм.

Ella le respondió: “Mi señor, usted juró a su sierva por el Señor su Dios: ‘Ciertamente su hijo Salomón será rey después de mí y se sentará en mi trono.’

18 А тепер ось зацарював Адонія, а ти, пане мій царю, не знаєш про те...

Sin embargo, ahora Adonías es rey; y usted, mi señor el rey, hasta ahora no lo sabe.

19 І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної, і покликав усіх царських синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя війська, а раба твого Соломона не покликав.

El ha sacrificado bueyes, animales cebados y ovejas en abundancia, y ha invitado a todos los hijos del rey, al sacerdote Abiatar y a Joab, jefe del ejército, pero no ha invitado a Salomón su siervo.

20 А ти, пане мій царю, очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто буде сидіти на троні пана мого царя по ньому.

En cuanto a usted, mi señor el rey, los ojos de todo Israel están sobre usted, para que les haga saber quién ha de sentarse en el trono de mi señor el rey después de él.

21 І накше станеться, як спочине пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломон винними.

Pues sucederá que en cuanto mi señor el rey duerma con sus padres, yo y mi hijo Salomón seremos tenidos por culpables.”

22 І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Натан.

Sucedió que mientras ella estaba aún hablando con el rey, entró el profeta Natán.

23 І донесли цареві, говорячи: Ось пророк Натан! І ввійшов він перед цареве обличчя і впав перед царем обличчям своїм до землі.

Y le informaron al rey: “Aquí está el profeta Natán.” Cuando éste entró a la presencia del rey, se postró ante el rey rostro en tierra.

24 І сказав Натан: Пане мій царю! Чи ти сказав: Адонія буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм?

Entonces Natán dijo: “Mi señor el rey, ¿acaso ha dicho usted: ‘Adonías será rey después de mí y se sentará en mi trono’?

25 Б о зійшов він сьогодні, і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної. І він покликав усіх царських синів, і провідників війська, і священика Евіятара, і ось вони їдять та п'ють перед ним, і говорять: Нехай живе цар Адонія!

Porque él ha descendido hoy y ha sacrificado bueyes, animales cebados y ovejas en abundancia, ha invitado a todos los hijos del rey, a los jefes del ejército y al sacerdote Abiatar, y allí están comiendo y bebiendo en su presencia, y gritando: ‘¡Viva el rey Adonías!’

26 А мене я раб твій! і священика Садока, і Бенаю, сина Єгоядиного, та раба твого Соломона не покликав.

Pero ni a mí, su siervo, ni al sacerdote Sadoc, ni a Benaía, hijo de Joiada, ni a su siervo Salomón ha invitado.

27 Ч и ця річ була від пана мого царя, а ти не повідомив раба свого, хто буде сидіти на троні мого пана царя по ньому?

¿Ha sido hecho esto por mi señor el rey, y no ha declarado a sus siervos quién había de sentarse en el trono de mi señor el rey después de él?” Salomón Escogido por David

28 А цар Давид відповів та й сказав: Покличте мені Вірсавію! І прийшла вона перед царське обличчя, і стала перед царем.

Entonces el rey David respondió: “Llamen a Betsabé.” Y ella entró a la presencia del rey, y se puso delante del rey.

29 І присягнув цар та й сказав: Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха,

Y el rey juró: “Vive el Señor, que ha redimido mi vida de toda angustia,

30 я к присягнув я тобі Господом, Богом Ізраїля, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на моєму троні замість мене, так я й зроблю цього дня!

que ciertamente como te juré por el Señor, Dios de Israel: ‘Tu hijo Salomón será rey después de mí, y él se sentará sobre mi trono en mi lugar,’ así lo haré hoy mismo.”

31 І вклонилася Вірсавія обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки!

Betsabé se inclinó rostro en tierra, se postró ante el rey y dijo: “Viva para siempre mi señor el rey David.”

32 І сказав цар Давид: Покличте мені священика Садока, і пророка Натана та Бенаю, сина Єгоядиного. І поприходили вони перед цареве обличчя.

Entonces el rey David dijo: “Llamen al sacerdote Sadoc, al profeta Natán y a Benaía, hijo de Joiada.” Ellos entraron a la presencia del rey,

33 І сказав цар до них: Візьміть із собою слуг вашого пана, і посадіть мого сина Соломона на мою мулицю, і зведіть його до Ґіхону.

y el rey les dijo: “Tomen con ustedes a los siervos de su señor, hagan montar a mi hijo Salomón en mi propia mula y llévenlo a Gihón.

34 А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем. І засурміть у сурму та й скрикнете: Нехай живе цар Соломон!

Que allí el sacerdote Sadoc y el profeta Natán lo unjan como rey sobre Israel; y toquen trompeta y digan: ‘¡Viva el rey Salomón!’

35 П отім підете за ним, а він увійде та й сяде на моєму троні, і він буде царювати замість мене, і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою.

Después subirán tras él, y él vendrá, se sentará en mi trono y reinará en mi lugar; porque lo he escogido para que sea príncipe sobre Israel y sobre Judá.”

36 І відповів Беная, син Єгоядин, та й сказав: Амінь. Так нехай скаже Господь, Бог пана мого царя!

Y Benaía, hijo de Joiada, respondió al rey: “¡Amén! Así lo diga también el Señor, el Dios de mi señor el rey.

37 Я к був Господь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, і нехай Він звеличить трон його над трона пана мого царя Давида!

Como el Señor ha estado con mi señor el rey, así esté con Salomón, y haga su trono más grande que el trono de mi señor el rey David.”

38 І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели його до Ґіхону.

Entonces el sacerdote Sadoc, el profeta Natán, Benaía, hijo de Joiada, los Cereteos y los Peleteos, descendieron e hicieron que Salomón montara en la mula del rey David, y lo llevaron a Gihón.

39 І взяв священик Садок рога оливи із скинії, та й помазав Соломона. І засурмили в сурму, та й кричав увесь народ: Нехай живе цар Соломон!

El sacerdote Sadoc tomó el cuerno de aceite de la tienda y ungió a Salomón. Entonces tocaron trompeta, y todo el pueblo gritó: “¡Viva el rey Salomón!”

40 І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопілках та радів великою радістю, аж земля розпадалася від їхнього голосу!

Luego todo el pueblo subió tras él. El pueblo tocaba flautas y se regocijaba con gran alegría, de modo que la tierra se estremecía con su sonido.

41 І почув це Адонія та всі покликані, що були з ним, а вони тількищо скінчили їсти. І почув Йоав голос сурми та й сказав: Що це за крик та гамір у місті?

Y lo oyó Adonías y todos los invitados que estaban con él cuando habían terminado de comer. Al oír Joab el sonido de la trompeta, dijo: “¿Por qué hace la ciudad tal alboroto?”

42 Щ е він говорив, аж ось приходить Йоанатан, син священика Евіятара. А Адонія сказав: Увійди, бо ти муж гідний, і звісти нам щось добре!

Estaba aún hablando, cuando llegó Jonatán, hijo del sacerdote Abiatar. Y Adonías le dijo: “Entra, pues tú eres hombre valiente y traerás buenas noticias.”

43 І відповів Йонатан та й сказав до Адонії: Таж пан наш цар Давид настановив на царя Соломона!

Pero Jonatán respondió a Adonías: “Al contrario. Nuestro señor el rey David ha hecho rey a Salomón.

44 І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана, і Бенаю, Єгоядиного сина, і керетянина, і пелетянина, і вони посадили його на царську мулицю.

El rey también ha enviado con él al sacerdote Sadoc, al profeta Natán, a Benaía, hijo de Joiada, a los Cereteos y a los Peleteos, y ellos lo han montado en la mula del rey.

45 І помазали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя. І повиходили вони звідти веселі, і зашуміло місто. Це той голос, що ви чули.

Y el sacerdote Sadoc y el profeta Natán lo han ungido rey en Gihón, y de allí han subido gozosos y se ha alborotado la ciudad. Este es el ruido que han oído.

46 І Соломон уже засів на троні царства.

Además, Salomón ya se ha sentado en el trono del reino,

47 І також посходилися царські слуги, щоб поблагословити нашого пана царя Давида, говорячи: Нехай Бог твій учинить Соломонове ім'я славнішим від твого імени, і нехай звеличить його трон над трона твого! І вклонився цар на ложі своїм.

y aun los siervos del rey han ido a bendecir a nuestro señor el rey David, diciéndole: ‘Que su Dios haga el nombre de Salomón más célebre que su nombre y su trono más grande que el trono de usted.’ Y el rey ha adorado en el lecho.

48 І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидячого на моїм троні, а мої очі те бачать!

El rey también ha dicho así: ‘Bendito sea el Señor, Dios de Israel, que ha concedido que se siente hoy en mi trono un descendiente mío mientras mis ojos lo ven.’”

49 І затремтіли, і повставали всі покликані, що були з Адонією, і пішли кожен на дорогу свою...

Entonces todos los invitados de Adonías se aterrorizaron, y se levantaron y cada uno se fue por su camino.

50 А Адонія боявся Соломона. І встав він, і пішов, і схопився за роги жертівника.

Adonías tuvo miedo de Salomón, y se levantó, se fue y se agarró de los cuernos del altar.

51 І донесено Соломонові, кажучи: Ось Адонія злякався царя Соломона, й ось він схопився за роги жертівника, кажучи: Нехай цар Соломон зараз присягне мені, що не вб'є свого раба мечем!

Y avisaron a Salomón, diciéndo le: “Adonías tiene miedo del rey Salomón, y se ha asido de los cuernos del altar, diciendo: ‘Que el rey Salomón me jure hoy que no matará a espada a su siervo.’”

52 І сказав Соломон: Якщо він буде мужем чесним, ані волосина його не впаде на землю! А якщо знайдеться в ньому зло, то помре.

Y Salomón dijo: “Si es hombre digno, ni uno de sus cabellos caerá en tierra; pero si se halla maldad en él, morirá.”

53 І послав цар Соломон, і відвели його від жертівника. І прийшов він, і впав перед царем Соломоном, а Соломон йому сказав: Іди до свого дому!

Entonces el rey Salomón envió que lo hicieran descender del altar. Y él vino y se postró ante el rey Salomón, y Salomón le dijo: “Vete a tu casa.”