1 Б ув же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.

Estaba enfermo cierto hombre llamado Lázaro, de Betania, la aldea de María y de su hermana Marta.

2 А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.

María, cuyo hermano Lázaro estaba enfermo, fue la que ungió al Señor con perfume y Le secó los pies con sus cabellos.

3 Т оді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...

Las hermanas entonces mandaron a decir a Jesús: “Señor, el que Tú amas está enfermo.”

4 Я к почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.

Cuando Jesús lo oyó, dijo: “Esta enfermedad no es para muerte, sino para la gloria de Dios, para que el Hijo de Dios sea glorificado por medio de ella.”

5 А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

Y Jesús amaba a Marta, a su hermana y a Lázaro.

6 А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.

Cuando oyó, pues, que Lázaro estaba enfermo, entonces se quedó dos días más en el lugar donde estaba.

7 П ісля ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.

Luego, después de esto, dijo a Sus discípulos: “Vamos de nuevo a Judea.”

8 Й ому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?

Los discípulos Le dijeron: “Rabí (Maestro), hace poco que los Judíos Te querían apedrear, ¿y vas allá otra vez?”

9 І сус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.

Jesús respondió: “¿No hay doce horas en el día? Si alguien anda de día no tropieza, porque ve la luz de este mundo.

10 А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.

Pero si alguien anda de noche, tropieza, porque la luz no está en él.”

11 О це Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.

Dijo esto, y después añadió: “Nuestro amigo Lázaro se ha dormido; pero voy a despertarlo.”

12 А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.

Los discípulos entonces Le dijeron: “Señor, si se ha dormido, se recuperará”.

13 Т а про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.

Jesús había hablado de la muerte de Lázaro, pero ellos creyeron que hablaba literalmente del sueño.

14 Т оді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.

Entonces Jesús, por eso, les dijo claramente: “Lázaro ha muerto;

15 І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.

y por causa de ustedes me alegro de no haber estado allí, para que crean; pero vamos a donde está él.”

16 С казав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.

Tomás, llamado el Dídimo (el Gemelo), dijo entonces a sus condiscípulos: “Vamos nosotros también para morir con El.”

17 Я к прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.

Llegó, pues, Jesús y halló que ya hacía cuatro días que Lázaro estaba en el sepulcro.

18 А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.

Betania estaba cerca de Jerusalén, como a tres kilómetros;

19 І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.

y muchos de los Judíos habían venido a la casa de Marta y María, para consolarlas por la muerte de su hermano.

20 Т оді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.

Entonces Marta, cuando oyó que Jesús venía, Lo fue a recibir, pero María se quedó sentada en casa.

21 І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...

Y Marta dijo a Jesús: “Señor, si hubieras estado aquí, mi hermano no habría muerto.

22 Т а й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!

Aun ahora, yo sé que todo lo que pidas a Dios, Dios Te lo concederá.”

23 П ромовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!

“Tu hermano resucitará,” le dijo Jesús.

24 В ідказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.

Marta Le contestó: “Yo sé que resucitará en la resurrección, en el día final.”

25 П ромовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.

Jesús le contestó: “Yo soy la resurrección y la vida; el que cree en Mí, aunque muera, vivirá,

26 І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?

y todo el que vive y cree en Mí, no morirá jamás. ¿Crees esto?”

27 В она каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.

Ella Le dijo: “Sí, Señor; yo he creído que Tú eres el Cristo (el Mesías), el Hijo de Dios, o sea, el que viene al mundo.”

28 І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!

Habiendo dicho esto, Marta se fue y llamó a su hermana María, diciéndole en secreto: “El Maestro está aquí, y te llama.”

29 А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.

Tan pronto como ella lo oyó, se levantó rápidamente y fue hacia El.

30 А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.

Porque Jesús aún no había entrado en la aldea, sino que todavía estaba en el lugar donde Marta Lo había encontrado.

31 Ю деї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.

Entonces los Judíos que estaban con ella en la casa consolándola, cuando vieron que María se levantó de prisa y salió, la siguieron, suponiendo que iba al sepulcro a llorar allí.

32 Я к Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!

Al llegar María adonde estaba Jesús, cuando Lo vio, se arrojó a Sus pies, diciendo: “Señor, si hubieras estado aquí, mi hermano no habría muerto.”

33 А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,

Y cuando Jesús la vio llorando, y a los Judíos que vinieron con ella llorando también, se conmovió profundamente en el espíritu, y se entristeció.

34 і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!

“¿Dónde lo pusieron?” preguntó Jesús. “Señor, ven y ve,” Le dijeron.

35 І закапали сльози Ісусові...

Jesús lloró.

36 А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!

Por eso los Judíos decían: “Miren, cómo lo amaba.”

37 А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?

Pero algunos de ellos dijeron: “¿No podía Este, que abrió los ojos del ciego, haber evitado también que Lázaro muriera ?” Resurrección de Lázaro

38 І сус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.

Entonces Jesús, de nuevo profundamente conmovido, fue al sepulcro. Era una cueva, y tenía una piedra puesta sobre ella.

39 П ромовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...

“Quiten la piedra,” dijo Jesús. Marta, hermana del que había muerto, Le dijo: “Señor, ya huele mal, porque hace cuatro días que murió.”

40 І сус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?

Jesús le dijo: “¿No te dije que si crees, verás la gloria de Dios ?”

41 І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.

Entonces quitaron la piedra. Jesús alzó los ojos, y dijo: “Padre, Te doy gracias porque Me has oído.

42 Т а Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.

Yo sabía que siempre Me oyes; pero Lo dije por causa de la multitud que Me rodea, para que crean que Tú Me has enviado.”

43 І , промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!

Habiendo dicho esto, gritó con fuerte voz: “¡Lázaro, sal fuera!”

44 І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...

Y el que había muerto salió, los pies y las manos atados con vendas, y el rostro envuelto en un sudario. Jesús les dijo: “Desátenlo, y déjenlo ir.” Complot para Matar a Jesús

45 І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.

Por esto muchos de los Judíos que habían venido a ver a María, y vieron lo que Jesús había hecho, creyeron en El.

46 А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.

Pero algunos de ellos fueron a los Fariseos y les contaron lo que Jesús había hecho.

47 Т оді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?

Entonces los principales sacerdotes y los Fariseos convocaron un concilio, y decían: “¿Qué hacemos? Porque este hombre hace muchas señales (muchos milagros).

48 Я кщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!

Si Lo dejamos seguir así, todos van a creer en El, y los Romanos vendrán y nos quitarán nuestro lugar (el templo) y nuestra nación.”

49 А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,

Pero uno de ellos, Caifás, que era sumo sacerdote ese año, les dijo: “Ustedes no saben nada,

50 і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!

ni tienen en cuenta que les es más conveniente que un hombre muera por el pueblo, y no que toda la nación perezca.”

51 А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,

Ahora bien, no dijo esto de su propia iniciativa, sino que siendo el sumo sacerdote ese año, profetizó que Jesús iba a morir por la nación;

52 і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.

y no sólo por la nación, sino también para reunir en uno a los hijos de Dios que están esparcidos.

53 О тож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.

Así que, desde ese día planearon entre sí matar a Jesús.

54 І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.

Por eso Jesús ya no andaba públicamente entre los Judíos, sino que se fue de allí a la región cerca del desierto, a una ciudad llamada Efraín; y se quedó allí con los discípulos.

55 Н аближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.

Estaba cerca la Pascua de los Judíos, y muchos de la región subieron a Jerusalén antes de la Pascua para purificarse.

56 І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?

Entonces buscaban a Jesús, y estando ellos en el templo, se decían unos a otros: “¿Qué les parece? ¿Que vendrá a la fiesta o no ?”

57 А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.

Y los principales sacerdotes y los Fariseos habían dado órdenes de que si alguien sabía dónde estaba Jesús, diera aviso para que Lo prendieran.