1 І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

Toda la asamblea de ellos se levantó, y llevaron a Jesús ante Pilato.

2 І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.

Y comenzaron a acusar a Jesús, diciendo: “Hemos hallado que éste pervierte a nuestra nación, prohibiendo pagar impuesto al César, y diciendo que El mismo es Cristo (el Mesías), un Rey.”

3 І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...

Pilato preguntó a Jesús: “¿Eres Tú el Rey de los Judíos?” “Tú lo dices,” le respondió Jesús.

4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.

Entonces Pilato dijo a los principales sacerdotes y a la multitud: “No encuentro delito en este hombre.”

5 А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.

Pero ellos insistían, diciendo: “El alborota al pueblo, enseñando por toda Judea, comenzando desde Galilea hasta aquí.”

6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?

Cuando Pilato oyó esto, preguntó si el hombre era Galileo.

7 І , дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.

Al saber que Jesús pertenecía a la jurisdicción de Herodes (Antipas), Lo remitió a Herodes, que también estaba en Jerusalén en aquellos días. Jesús Ante Herodes

8 К оли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

Al ver a Jesús, Herodes se alegró en gran manera, pues hacía mucho tiempo que Lo quería ver por lo que había oído hablar de El, y esperaba ver alguna señal que El hiciera.

9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

Lo interrogó extensamente, pero Jesús nada le respondió.

10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.

Los principales sacerdotes y los escribas también estaban allí, y Lo acusaban con vehemencia.

11 Т оді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.

Entonces Herodes, con sus soldados, después de tratar a Jesús con desprecio y burlarse de El, Lo vistieron con un espléndido manto. Después Herodes Lo envió de nuevo a Pilato.

12 І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.

Aquel mismo día Herodes y Pilato se hicieron amigos, pues antes habían estado enemistados el uno con el otro. Pilato Condena a Jesús

13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,

Pilato convocó a los principales sacerdotes, a los gobernantes y al pueblo,

14 і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.

y les dijo: “Me han presentado a este hombre como uno que incita al pueblo a la rebelión, pero habiéndolo interrogado yo delante de ustedes, no he hallado ningún delito en este hombre de las acusaciones que hacen contra El.

15 Т акож Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.

Ni tampoco Herodes, pues nos Lo ha remitido de nuevo; ya que nada ha hecho que merezca la muerte.

16 О тже я покараю Його й відпущу.

Por tanto, Lo voy a castigar y después, Lo soltaré.”

17 Б о повинен був їм відпустити одного на свято.

Y tenía obligación de soltarles un preso en cada fiesta.

18 А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!

Pero todos ellos gritaron a una: “¡ Fuera con éste, y suéltanos a Barrabás!”

19 А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.

Barrabás había sido echado en la cárcel por un levantamiento ocurrido en la ciudad, y por homicidio.

20 І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.

Pilato, queriendo soltar a Jesús, les volvió a hablar,

21 Т а кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!

pero ellos continuaban gritando: “¡Crucifícalo! ¡Crucifícalo!”

22 В ін же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.

Y él les dijo por tercera vez: “¿Por qué? ¿Qué mal ha hecho Este? No he hallado en El ningún delito digno de muerte; por tanto, Lo castigaré y Lo soltaré.”

23 А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.

Pero ellos insistían, pidiendo a grandes voces que fuera crucificado, y sus voces comenzaron a predominar.

24 І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:

Entonces Pilato decidió que se les concediera su demanda.

25 в ідпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

Y soltó al que ellos pedían, al que había sido echado en la cárcel por insurrección y homicidio, pero entregó a Jesús a la voluntad de ellos. Jesús se Dirige al Calvario

26 І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

Cuando Lo llevaban, tomaron a un tal Simón de Cirene que venía del campo y le pusieron la cruz encima para que la llevara detrás de Jesús.

27 А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

Y seguía a Jesús una gran multitud del pueblo y de mujeres que lloraban y se lamentaban por El.

28 А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!

Pero Jesús, volviéndose a ellas, dijo: “Hijas de Jerusalén, no lloren por Mí; lloren más bien por ustedes mismas y por sus hijos.

29 Б о ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

Porque vienen días en que dirán: ‘Dichosas (Bienaventuradas) las estériles, los vientres que nunca concibieron y los senos que nunca criaron.’

30 Т оді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

Entonces comenzarán a decir a los montes: ‘Caigan sobre nosotros;’ y a los collados: ‘Cubrannos.’

31 Б о коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

Porque si en el árbol verde hacen esto, ¿qué sucederá en el seco?”

32 І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

También llevaban a otros dos, que eran malhechores, para ser muertos con El. La Crucifixión

33 А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.

Cuando llegaron al lugar llamado ‘La Calavera,’ crucificaron allí a Jesús y a los malhechores, uno a la derecha y otro a la izquierda.

34 І сус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

Y Jesús decía: “Padre, perdónalos, porque no saben lo que hacen.” Y los soldados echaron suertes, repartiéndose entre sí Sus vestidos.

35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!

El pueblo estaba allí mirando; y aun los gobernantes se burlaban de El, diciendo: “A otros salvó; que se salve El mismo si Este es el Cristo (el Mesías) de Dios, Su Escogido.”

36 І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,

Los soldados también se burlaban de Jesús, y se acercaban a El y Le ofrecían vinagre,

37 і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!

diciendo: “Si Tú eres el Rey de los Judíos, sálvate a Ti mismo.”

38 Б ув же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

Había también una inscripción sobre El, que decía: “ESTE ES EL REY DE LOS JUDIOS.” Los Dos Malhechores

39 А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

Uno de los malhechores que estaban colgados allí Le lanzaba insultos (blasfemias), diciendo: “¿No eres Tú el Cristo? ¡Sálvate a Ti mismo y a nosotros!”

40 О бізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

Pero el otro le contestó, y reprendiéndolo, dijo: “¿Ni siquiera temes tú a Dios a pesar de que estás bajo la misma condena?

41 А ле ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

Nosotros a la verdad, justamente, porque recibimos lo que merecemos por nuestros hechos; pero éste nada malo ha hecho.”

42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

Y añadió: “Jesús, acuérdate de mí cuando vengas en Tu reino.”

43 І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

Entonces Jesús le dijo: “En verdad te digo: hoy estarás conmigo en el paraíso.” Muerte de Jesús

44 Н аближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

Era ya como la hora sexta (mediodía), cuando descendieron tinieblas sobre toda la tierra hasta la hora novena (3 p. m.),

45 І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

al eclipsarse el sol. El velo del templo se rasgó en dos.

46 І , скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

Y Jesús, clamando a gran voz, dijo: “Padre, en Tus manos encomiendo Mi espiritu.” Habiendo dicho esto, expiró.

47 К оли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

Al ver el centurión lo que había sucedido, glorificaba a Dios, diciendo: “Ciertamente, este hombre era inocente (justo).”

48 І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

Todas las multitudes que se habían reunido para presenciar este espectáculo, al observar lo que había acontecido, se volvieron golpeándose el pecho.

49 У сі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

Pero todos los conocidos de Jesús y las mujeres que Lo habían acompañado desde Galilea, estaban a cierta distancia viendo estas cosas. Sepultura de Jesús

50 І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

Había un hombre llamado José, miembro del Concilio (Sanedrín), varón bueno y justo,

51 н е пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

el cual no había estado de acuerdo con el plan y el proceder de los demás, que era de Arimatea, ciudad de los Judíos, y que esperaba el reino de Dios.

52 ц ей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

Este fue a Pilato y le pidió el cuerpo de Jesús,

53 І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

y bajándolo, lo envolvió en un lienzo de lino, y lo puso en un sepulcro excavado en la roca donde nadie había sido puesto todavía.

54 Д ень той був Приготування, і наставала субота.

Era el día de la preparación, y estaba para comenzar el día de reposo.

55 А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.

Y las mujeres que habían venido con Jesús desde Galilea siguieron detrás, y vieron el sepulcro y cómo fue colocado Su cuerpo.

56 П овернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.

Cuando regresaron, prepararon especias aromáticas y perfumes. Y en el día de reposo descansaron según el mandamiento.