1 І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

Then the whole body of them got up and brought Him before Pilate.

2 І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.

And they began to accuse Him, saying, “We found this man misleading our nation and forbidding to pay taxes to Caesar, and saying that He Himself is Christ, a King.”

3 І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...

So Pilate asked Him, saying, “Are You the King of the Jews?” And He answered him and said, “ It is as you say.”

4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.

Then Pilate said to the chief priests and the crowds, “ I find no guilt in this man.”

5 А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.

But they kept on insisting, saying, “He stirs up the people, teaching all over Judea, starting from Galilee even as far as this place.”

6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?

When Pilate heard it, he asked whether the man was a Galilean.

7 І , дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.

And when he learned that He belonged to Herod’s jurisdiction, he sent Him to Herod, who himself also was in Jerusalem at that time. Jesus before Herod

8 К оли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

Now Herod was very glad when he saw Jesus; for he had wanted to see Him for a long time, because he had been hearing about Him and was hoping to see some sign performed by Him.

9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

And he questioned Him at some length; but He answered him nothing.

10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.

And the chief priests and the scribes were standing there, accusing Him vehemently.

11 Т оді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.

And Herod with his soldiers, after treating Him with contempt and mocking Him, dressed Him in a gorgeous robe and sent Him back to Pilate.

12 І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.

Now Herod and Pilate became friends with one another that very day; for before they had been enemies with each other. Pilate Seeks Jesus’ Release

13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,

Pilate summoned the chief priests and the rulers and the people,

14 і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.

and said to them, “You brought this man to me as one who incites the people to rebellion, and behold, having examined Him before you, I have found no guilt in this man regarding the charges which you make against Him.

15 Т акож Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.

No, nor has Herod, for he sent Him back to us; and behold, nothing deserving death has been done by Him.

16 О тже я покараю Його й відпущу.

Therefore I will punish Him and release Him.”

17 Б о повинен був їм відпустити одного на свято.

'> Now he was obliged to release to them at the feast one prisoner.]

18 А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!

But they cried out all together, saying, “ Away with this man, and release for us Barabbas!”

19 А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.

(He was one who had been thrown into prison for an insurrection made in the city, and for murder.)

20 І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.

Pilate, wanting to release Jesus, addressed them again,

21 Т а кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!

but they kept on calling out, saying, “Crucify, crucify Him!”

22 В ін же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.

And he said to them the third time, “Why, what evil has this man done? I have found in Him no guilt demanding death; therefore I will punish Him and release Him.”

23 А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.

But they were insistent, with loud voices asking that He be crucified. And their voices began to prevail.

24 І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:

And Pilate pronounced sentence that their demand be granted.

25 в ідпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

And he released the man they were asking for who had been thrown into prison for insurrection and murder, but he delivered Jesus to their will. Simon Bears the Cross

26 І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

When they led Him away, they seized a man, Simon of Cyrene, coming in from the country, and placed on him the cross to carry behind Jesus.

27 А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

And following Him was a large crowd of the people, and of women who were mourning and lamenting Him.

28 А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!

But Jesus turning to them said, “Daughters of Jerusalem, stop weeping for Me, but weep for yourselves and for your children.

29 Б о ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

For behold, the days are coming when they will say, ‘ Blessed are the barren, and the wombs that never bore, and the breasts that never nursed.’

30 Т оді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

Then they will begin to say to the mountains, ‘Fall on us,’ and to the hills, ‘Cover us.’

31 Б о коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

For if they do these things when the tree is green, what will happen when it is dry?”

32 І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

Two others also, who were criminals, were being led away to be put to death with Him. The Crucifixion

33 А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.

When they came to the place called The Skull, there they crucified Him and the criminals, one on the right and the other on the left.

34 І сус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

But Jesus was saying, “ Father, forgive them; for they do not know what they are doing.” And they cast lots, dividing up His garments among themselves.

35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!

And the people stood by, looking on. And even the rulers were sneering at Him, saying, “He saved others; let Him save Himself if this is the Christ of God, His Chosen One.”

36 І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,

The soldiers also mocked Him, coming up to Him, offering Him sour wine,

37 і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!

and saying, “ If You are the King of the Jews, save Yourself!”

38 Б ув же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

Now there was also an inscription above Him, “ THIS IS THE KING OF THE JEWS.”

39 А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

One of the criminals who were hanged there was hurling abuse at Him, saying, “Are You not the Christ? Save Yourself and us!”

40 О бізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

But the other answered, and rebuking him said, “Do you not even fear God, since you are under the same sentence of condemnation?

41 А ле ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

And we indeed are suffering justly, for we are receiving what we deserve for our deeds; but this man has done nothing wrong.”

42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

And he was saying, “Jesus, remember me when You come in Your kingdom!”

43 І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

And He said to him, “Truly I say to you, today you shall be with Me in Paradise.”

44 Н аближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

It was now about the sixth hour, and darkness fell over the whole land until the ninth hour,

45 І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

because the sun was obscured; and the veil of the temple was torn in two.

46 І , скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

And Jesus, crying out with a loud voice, said, “Father, into Your hands I commit My spirit.” Having said this, He breathed His last.

47 К оли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

Now when the centurion saw what had happened, he began praising God, saying, “Certainly this man was innocent.”

48 І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

And all the crowds who came together for this spectacle, when they observed what had happened, began to return, beating their breasts.

49 У сі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

And all His acquaintances and the women who accompanied Him from Galilee were standing at a distance, seeing these things. Jesus Is Buried

50 І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

And a man named Joseph, who was a member of the Council, a good and righteous man

51 н е пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

(he had not consented to their plan and action), a man from Arimathea, a city of the Jews, who was waiting for the kingdom of God;

52 ц ей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

this man went to Pilate and asked for the body of Jesus.

53 І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

And he took it down and wrapped it in a linen cloth, and laid Him in a tomb cut into the rock, where no one had ever lain.

54 Д ень той був Приготування, і наставала субота.

It was the preparation day, and the Sabbath was about to begin.

55 А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.

Now the women who had come with Him out of Galilee followed, and saw the tomb and how His body was laid.

56 П овернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.

Then they returned and prepared spices and perfumes. And on the Sabbath they rested according to the commandment.