1 П риповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

The proverbs of Solomon the son of David, king of Israel:

2 щ об пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

To know wisdom and instruction, To discern the sayings of understanding,

3 щ об прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

To receive instruction in wise behavior, Righteousness, justice and equity;

4 щ об мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

To give prudence to the naive, To the youth knowledge and discretion,

5 Х ай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

A wise man will hear and increase in learning, And a man of understanding will acquire wise counsel,

6 щ об пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

To understand a proverb and a figure, The words of the wise and their riddles.

7 С трах Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

The fear of the Lord is the beginning of knowledge; Fools despise wisdom and instruction. The Enticement of Sinners

8 П ослухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

Hear, my son, your father’s instruction And do not forsake your mother’s teaching;

9 в они бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

Indeed, they are a graceful wreath to your head And ornaments about your neck.

10 М ій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

My son, if sinners entice you, Do not consent.

11 Я кщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

If they say, “Come with us, Let us lie in wait for blood, Let us ambush the innocent without cause;

12 ж ивих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

Let us swallow them alive like Sheol, Even whole, as those who go down to the pit;

13 М и знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

We will find all kinds of precious wealth, We will fill our houses with spoil;

14 Ж еребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

Throw in your lot with us, We shall all have one purse,”

15 с ину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

My son, do not walk in the way with them. Keep your feet from their path,

16 б о біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

For their feet run to evil And they hasten to shed blood.

17 Б ож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

Indeed, it is useless to spread the baited net In the sight of any bird;

18 т о вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

But they lie in wait for their own blood; They ambush their own lives.

19 Т акі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

So are the ways of everyone who gains by violence; It takes away the life of its possessors. Wisdom Warns

20 К личе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

Wisdom shouts in the street, She lifts her voice in the square;

21 н а шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

At the head of the noisy streets she cries out; At the entrance of the gates in the city she utters her sayings:

22 Д оки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

“How long, O naive ones, will you love being simple-minded? And scoffers delight themselves in scoffing And fools hate knowledge?

23 З верніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

“Turn to my reproof, Behold, I will pour out my spirit on you; I will make my words known to you.

24 Б о кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

“Because I called and you refused, I stretched out my hand and no one paid attention;

25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

And you neglected all my counsel And did not want my reproof;

26 Т ож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

I will also laugh at your calamity; I will mock when your dread comes,

27 К оли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

When your dread comes like a storm And your calamity comes like a whirlwind, When distress and anguish come upon you.

28 т оді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

“Then they will call on me, but I will not answer; They will seek me diligently but they will not find me,

29 з а те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

Because they hated knowledge And did not choose the fear of the Lord.

30 н е хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

“They would not accept my counsel, They spurned all my reproof.

31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

“So they shall eat of the fruit of their own way And be satiated with their own devices.

32 б о відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

“For the waywardness of the naive will kill them, And the complacency of fools will destroy them.

33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

“But he who listens to me shall live securely And will be at ease from the dread of evil.”