1 ( 32-2) А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи.

Now as Jacob went on his way, the angels of God met him.

2 ( 32-3) І Яків сказав, коли їх побачив: Це Божий табір! І він назвав ім'я тому місцю: Маханаїм.

Jacob said when he saw them, “This is God’s camp.” So he named that place Mahanaim.

3 ( 32-4) І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.

Then Jacob sent messengers before him to his brother Esau in the land of Seir, the country of Edom.

4 ( 32-5) І наказав їм, говорячи: Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і задержався аж дотепер.

He also commanded them saying, “Thus you shall say to my lord Esau: ‘Thus says your servant Jacob, “I have sojourned with Laban, and stayed until now;

5 ( 32-6) І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх.

I have oxen and donkeys and flocks and male and female servants; and I have sent to tell my lord, that I may find favor in your sight.”’”

6 ( 32-7) І вернулися посли до Якова, та й сказали: Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.

The messengers returned to Jacob, saying, “We came to your brother Esau, and furthermore he is coming to meet you, and four hundred men are with him.”

7 ( 32-8) І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив народ, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.

Then Jacob was greatly afraid and distressed; and he divided the people who were with him, and the flocks and the herds and the camels, into two companies;

8 ( 32-9) І сказав: Коли прийде Ісав до табору одного, і розіб'є його, то вціліє позосталий табір.

for he said, “If Esau comes to the one company and attacks it, then the company which is left will escape.”

9 ( 32-10) І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.

Jacob said, “O God of my father Abraham and God of my father Isaac, O Lord, who said to me, ‘ Return to your country and to your relatives, and I will prosper you,’

10 ( 32-11) Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори.

I am unworthy of all the lovingkindness and of all the faithfulness which You have shown to Your servant; for with my staff only I crossed this Jordan, and now I have become two companies.

11 ( 32-12) Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

Deliver me, I pray, from the hand of my brother, from the hand of Esau; for I fear him, that he will come and attack me and the mothers with the children.

12 ( 32-13) А Ти ж був сказав: Учинити добро учиню я з тобою добро; а нащадки твої покладу, як той морський пісок, що його не злічити через безліч.

For You said, ‘ I will surely prosper you and make your descendants as the sand of the sea, which is too great to be numbered.’”

13 ( 32-14) І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:

So he spent the night there. Then he selected from what he had with him a present for his brother Esau:

14 ( 32-15) кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,

two hundred female goats and twenty male goats, two hundred ewes and twenty rams,

15 ( 32-16) верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.

thirty milking camels and their colts, forty cows and ten bulls, twenty female donkeys and ten male donkeys.

16 ( 32-17) І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом.

He delivered them into the hand of his servants, every drove by itself, and said to his servants, “Pass on before me, and put a space between droves.”

17 ( 32-18) І він наказав першому, кажучи: Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?

He commanded the one in front, saying, “When my brother Esau meets you and asks you, saying, ‘To whom do you belong, and where are you going, and to whom do these animals in front of you belong?’

18 ( 32-19) то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами.

then you shall say, ‘ These belong to your servant Jacob; it is a present sent to my lord Esau. And behold, he also is behind us.’”

19 ( 32-20) І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви знайдете його,

Then he commanded also the second and the third, and all those who followed the droves, saying, “After this manner you shall speak to Esau when you find him;

20 ( 32-21) і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, може він підійме обличчя моє.

and you shall say, ‘Behold, your servant Jacob also is behind us.’” For he said, “I will appease him with the present that goes before me. Then afterward I will see his face; perhaps he will accept me.”

21 ( 32-22) І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.

So the present passed on before him, while he himself spent that night in the camp.

22 ( 32-23) І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.

Now he arose that same night and took his two wives and his two maids and his eleven children, and crossed the ford of the Jabbok.

23 ( 32-24) І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.

He took them and sent them across the stream. And he sent across whatever he had. Jacob Wrestles

24 ( 32-25) І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.

Then Jacob was left alone, and a man wrestled with him until daybreak.

25 ( 32-26) І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним.

When he saw that he had not prevailed against him, he touched the socket of his thigh; so the socket of Jacob’s thigh was dislocated while he wrestled with him.

26 ( 32-27) І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене.

Then he said, “Let me go, for the dawn is breaking.” But he said, “ I will not let you go unless you bless me.”

27 ( 32-28) І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків.

So he said to him, “What is your name?” And he said, “Jacob.”

28 ( 32-29) І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав.

He said, “Your name shall no longer be Jacob, but Israel; for you have striven with God and with men and have prevailed.”

29 ( 32-30) І запитав Яків і сказав: Скажи ж Ім'я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Ймення Моє? І Він поблагословив його там.

Then Jacob asked him and said, “Please tell me your name.” But he said, “Why is it that you ask my name?” And he blessed him there.

30 ( 32-31) І назвав Яків ім'я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя.

So Jacob named the place Peniel, for he said, “ I have seen God face to face, yet my life has been preserved.”

31 ( 32-32) І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.

Now the sun rose upon him just as he crossed over Penuel, and he was limping on his thigh.

32 ( 32-33) Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на суглобі стегна, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна Якового, жили стегна.

Therefore, to this day the sons of Israel do not eat the sinew of the hip which is on the socket of the thigh, because he touched the socket of Jacob’s thigh in the sinew of the hip.