1 І сталося потому, і запитався Давид Господа, говорячи: Чи йти мені в одне з Юдиних міст? А Господь відказав йому: Іди! І сказав Давид: Куди я піду? А Він відказав: У Хеврон!

Then it came about afterwards that David inquired of the Lord, saying, “Shall I go up to one of the cities of Judah?” And the Lord said to him, “Go up.” So David said, “Where shall I go up?” And He said, “ To Hebron.”

2 І ввійшов туди Давид, а також дві жінки його: їзреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка кармелянина Навала.

So David went up there, and his two wives also, Ahinoam the Jezreelitess and Abigail the widow of Nabal the Carmelite.

3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осілися по хевронських містах.

And David brought up his men who were with him, each with his household; and they lived in the cities of Hebron.

4 І посходилися Юдині мужі, і помазали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли, кажучи: Люди ґілеадського Явешу поховали Саула.

Then the men of Judah came and there anointed David king over the house of Judah. And they told David, saying, “It was the men of Jabesh-gilead who buried Saul.”

5 І послав Давид людей до ґілеадського Явешу, і сказав до них: Благословенні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та поховали його!

David sent messengers to the men of Jabesh-gilead, and said to them, “ May you be blessed of the Lord because you have shown this kindness to Saul your lord, and have buried him.

6 А тепер нехай Господь зробить вам милість та правду, і я теж зроблю вам те добро за те, що ви зробили цю річ.

Now may the Lord show lovingkindness and truth to you; and I also will show this goodness to you, because you have done this thing.

7 А тепер нехай зміцняться ваші руки, і будьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім помазав мене царем над собою.

Now therefore, let your hands be strong and be valiant; for Saul your lord is dead, and also the house of Judah has anointed me king over them.” Ish-bosheth Made King over Israel

8 А Авнер, Нерів син, провідник Саулового війська, узяв Іш-Бошета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.

But Abner the son of Ner, commander of Saul’s army, had taken Ish-bosheth the son of Saul and brought him over to Mahanaim.

9 І він настановив його царем над Ґілеадом, і над Ашуреянином, і над Їзреелем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.

He made him king over Gilead, over the Ashurites, over Jezreel, over Ephraim, and over Benjamin, even over all Israel.

10 І ш-Бошет, Саулів син, був віку сорока літ, коли зацарював над Ізраїлем, і царював два роки, тільки дім Юди був за Давидом.

Ish-bosheth, Saul’s son, was forty years old when he became king over Israel, and he was king for two years. The house of Judah, however, followed David.

11 А число днів, що Давид був царем у Хевроні над Юдиним домом, сім літ і шість місяців.

The time that David was king in Hebron over the house of Judah was seven years and six months. Civil War

12 І вийшов Авнер, Нерів син, та слуги Іш-Бошета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.

Now Abner the son of Ner, went out from Mahanaim to Gibeon with the servants of Ish-bosheth the son of Saul.

13 А Йоав, син Церуї, та Давидові слуги вийшли й зустріли їх разом при ґів'онському ставі. І засіли вони ті з того боку ставу, а ті з цього боку ставу.

And Joab the son of Zeruiah and the servants of David went out and met them by the pool of Gibeon; and they sat down, one on the one side of the pool and the other on the other side of the pool.

14 І сказав Авнер до Йоава: Нехай встануть ці юнаки, і побавляться перед нами! І сказав Йоав: Нехай встануть.

Then Abner said to Joab, “Now let the young men arise and hold a contest before us.” And Joab said, “Let them arise.”

15 І встали, і перейшли в числі дванадцяти для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.

So they arose and went over by count, twelve for Benjamin and Ish-bosheth the son of Saul, and twelve of the servants of David.

16 І схопили один одного за голову, та й всадили свого меча до боку один одного, і попадали разом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'оні.

Each one of them seized his opponent by the head and thrust his sword in his opponent’s side; so they fell down together. Therefore that place was called Helkath-hazzurim, which is in Gibeon.

17 І знявся того дня дуже жорстокий бій, і був побитий Авнер та Ізраїлеві люди Давидовими слугами.

That day the battle was very severe, and Abner and the men of Israel were beaten before the servants of David.

18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легкий в ногах своїх, як польова та газеля.

Now the three sons of Zeruiah were there, Joab and Abishai and Asahel; and Asahel was as swift-footed as one of the gazelles which is in the field.

19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані праворуч, ані ліворуч із погоні за Авнером.

Asahel pursued Abner and did not turn to the right or to the left from following Abner.

20 І обернувся Авнер позад себе й сказав: Чи це ти, Асаїле? А той відказав: Я.

Then Abner looked behind him and said, “Is that you, Asahel?” And he answered, “It is I.”

21 І сказав йому Авнер: Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи собі одного із слуг, і візьми собі зброю його. Та не хотів Асаїл спинити погоні за ним.

So Abner said to him, “ Turn to your right or to your left, and take hold of one of the young men for yourself, and take for yourself his spoil.” But Asahel was not willing to turn aside from following him.

22 А Авнер знов говорив до Асаїла: Спинися в гонитві за мною! Нащо я вб'ю тебе? І як зведу я обличчя своє до брата твого Йоава?

Abner repeated again to Asahel, “Turn aside from following me. Why should I strike you to the ground? How then could I lift up my face to your brother Joab?”

23 А той відмовився спинитися. І вдарив його Авнер заднім кінцем списа в живіт, і спис вийшов іззаду його! І впав він там, і помер на місці... І сталося, кожен, хто приходив до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.

However, he refused to turn aside; therefore Abner struck him in the belly with the butt end of the spear, so that the spear came out at his back. And he fell there and died on the spot. And it came about that all who came to the place where Asahel had fallen and died, stood still.

24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'онської пустині.

But Joab and Abishai pursued Abner, and when the sun was going down, they came to the hill of Ammah, which is in front of Giah by the way of the wilderness of Gibeon.

25 І зібралися Веніяминові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спинилися на верхів'ї одного взгір'я.

The sons of Benjamin gathered together behind Abner and became one band, and they stood on the top of a certain hill.

26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: Чи завжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гіркота буде наостанку? І аж доки ти не скажеш народові спинитися в гонитві за своїми братами?

Then Abner called to Joab and said, “Shall the sword devour forever? Do you not know that it will be bitter in the end? How long will you refrain from telling the people to turn back from following their brothers?”

27 А Йоав відказав: Як живий Бог, коли б ти не сказав був іншого, то ще від ранку народ був би перестав гнатися за братом своїм.

Joab said, “As God lives, if you had not spoken, surely then the people would have gone away in the morning, each from following his brother.”

28 І засурмив Йоав у сурму, і спинився ввесь народ, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воювали.

So Joab blew the trumpet; and all the people halted and pursued Israel no longer, nor did they continue to fight anymore.

29 А Авнер та люди його йшли степом усю ту ніч, і перейшли Йордан, і пройшли ввесь Бітрон, і прийшли до Маханаїму.

Abner and his men then went through the Arabah all that night; so they crossed the Jordan, walked all morning, and came to Mahanaim.

30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь народ, і забракло з Давидових слуг дев'ятнадцяти чоловіка та Асаїла.

Then Joab returned from following Abner; when he had gathered all the people together, nineteen of David’s servants besides Asahel were missing.

31 А Давидові слуги побили з Веніямина та з людей Авнера, три сотні й шістдесят чоловіка, що померли.

But the servants of David had struck down many of Benjamin and Abner’s men, so that three hundred and sixty men died.

32 І винесли Асаїла, і поховали його в гробі батька його, що в Віфлеємі. І йшли цілу ніч Йоав та люди його, а розсвіло їм у Хевроні.

And they took up Asahel and buried him in his father’s tomb which was in Bethlehem. Then Joab and his men went all night until the day dawned at Hebron.