1 І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.

It happened that while Jesus was praying in a certain place, after He had finished, one of His disciples said to Him, “Lord, teach us to pray just as John also taught his disciples.”

2 В ін же промовив до них: Коли молитеся, говоріть: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

And He said to them, “ When you pray, say: ‘ Father, hallowed be Your name. Your kingdom come.

3 Х ліба нашого насущного дай нам на кожний день.

‘Give us each day our daily bread.

4 І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого!

‘And forgive us our sins, For we ourselves also forgive everyone who is indebted to us. And lead us not into temptation.’”

5 І сказав Він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби,

Then He said to them, “ Suppose one of you has a friend, and goes to him at midnight and says to him, ‘Friend, lend me three loaves;

6 б о прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому.

for a friend of mine has come to me from a journey, and I have nothing to set before him’;

7 А той із середини в відповідь скаже: Не роби мені клопоту, уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі.

and from inside he answers and says, ‘Do not bother me; the door has already been shut and my children and I are in bed; I cannot get up and give you anything.’

8 К ажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує.

I tell you, even though he will not get up and give him anything because he is his friend, yet because of his persistence he will get up and give him as much as he needs.

9 І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам!

“So I say to you, ask, and it will be given to you; seek, and you will find; knock, and it will be opened to you.

10 Б о кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять.

For everyone who asks, receives; and he who seeks, finds; and to him who knocks, it will be opened.

11 І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину?

Now suppose one of you fathers is asked by his son for a fish; he will not give him a snake instead of a fish, will he?

12 А бо, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона?

Or if he is asked for an egg, he will not give him a scorpion, will he?

13 О тож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?

If you then, being evil, know how to give good gifts to your children, how much more will your heavenly Father give the Holy Spirit to those who ask Him?” Pharisees’ Blasphemy

14 Р аз вигонив Він демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А народ дивувався.

And He was casting out a demon, and it was mute; when the demon had gone out, the mute man spoke; and the crowds were amazed.

15 А деякі з них гомоніли: Виганяє Він демонів силою Вельзевула, князя демонів...

But some of them said, “He casts out demons by Beelzebul, the ruler of the demons.”

16 А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

Others, to test Him, were demanding of Him a sign from heaven.

17 В ін же знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, само проти себе поділене, запустіє, і дім на дім упаде.

But He knew their thoughts and said to them, “ Any kingdom divided against itself is laid waste; and a house divided against itself falls.

18 А коли й сатана поділився сам супроти себе, як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзевулом вигоню Я демонів.

If Satan also is divided against himself, how will his kingdom stand? For you say that I cast out demons by Beelzebul.

19 К оли ж Вельзевулом вигоню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам суддями.

And if I by Beelzebul cast out demons, by whom do your sons cast them out? So they will be your judges.

20 А коли перстом Божим вигоню Я демонів, то справді прийшло до вас Боже Царство.

But if I cast out demons by the finger of God, then the kingdom of God has come upon you.

21 К оли сильний збройно свій двір стереже, то в безпеці маєток його.

When a strong man, fully armed, guards his own house, his possessions are undisturbed.

22 К оли ж дужчий від нього його нападе й переможе, то всю зброю йому забере, на яку покладався був той, і роздасть свою здобич.

But when someone stronger than he attacks him and overpowers him, he takes away from him all his armor on which he had relied and distributes his plunder.

23 Х то не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!

He who is not with Me is against Me; and he who does not gather with Me, scatters.

24 К оли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов.

“ When the unclean spirit goes out of a man, it passes through waterless places seeking rest, and not finding any, it says, ‘I will return to my house from which I came.’

25 А як вернеться він, то хату знаходить заметену й прибрану.

And when it comes, it finds it swept and put in order.

26 Т оді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше!

Then it goes and takes along seven other spirits more evil than itself, and they go in and live there; and the last state of that man becomes worse than the first.”

27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!

While Jesus was saying these things, one of the women in the crowd raised her voice and said to Him, “ Blessed is the womb that bore You and the breasts at which You nursed.”

28 А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!

But He said, “On the contrary, blessed are those who hear the word of God and observe it.” The Sign of Jonah

29 А як люди збиралися, Він почав промовляти: Рід цей рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони.

As the crowds were increasing, He began to say, “ This generation is a wicked generation; it seeks for a sign, and yet no sign will be given to it but the sign of Jonah.

30 Б о як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього.

For just as Jonah became a sign to the Ninevites, so will the Son of Man be to this generation.

31 Ц ариця південна на суд стане з мужами роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломон!

The Queen of the South will rise up with the men of this generation at the judgment and condemn them, because she came from the ends of the earth to hear the wisdom of Solomon; and behold, something greater than Solomon is here.

32 Н іневітяни стануть на суд із цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!

The men of Nineveh will stand up with this generation at the judgment and condemn it, because they repented at the preaching of Jonah; and behold, something greater than Jonah is here.

33 З асвіченого світильника ніхто в сховок не ставить, ані під посудину, але на свічник, щоб бачили світло, хто входить.

“ No one, after lighting a lamp, puts it away in a cellar nor under a basket, but on the lampstand, so that those who enter may see the light.

34 О ко твоє то світильник для тіла; тому, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне.

The eye is the lamp of your body; when your eye is clear, your whole body also is full of light; but when it is bad, your body also is full of darkness.

35 О тож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою!

Then watch out that the light in you is not darkness.

36 Б о коли твоє тіло все світле, і не має жадної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник осяяв блиском тебе.

If therefore your whole body is full of light, with no dark part in it, it will be wholly illumined, as when the lamp illumines you with its rays.” Woes upon the Pharisees

37 К оли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.

Now when He had spoken, a Pharisee asked Him to have lunch with him; and He went in, and reclined at the table.

38 Ф арисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.

When the Pharisee saw it, he was surprised that He had not first ceremonially washed before the meal.

39 Г осподь же промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!

But the Lord said to him, “Now you Pharisees clean the outside of the cup and of the platter; but inside of you, you are full of robbery and wickedness.

40 Н ерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?

You foolish ones, did not He who made the outside make the inside also?

41 Т ож милостиню подавайте з унутрішнього, і ось все буде вам чисте.

But give that which is within as charity, and then all things are clean for you.

42 Г оре вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!

“ But woe to you Pharisees! For you pay tithe of mint and rue and every kind of garden herb, and yet disregard justice and the love of God; but these are the things you should have done without neglecting the others.

43 Г оре вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках!

Woe to you Pharisees! For you love the chief seats in the synagogues and the respectful greetings in the market places.

44 Г оре вам, бо ви як гроби непомітні, люди ж ходять по них і не знають того...

Woe to you! For you are like concealed tombs, and the people who walk over them are unaware of it.”

45 О звався ж один із законників, і каже Йому: Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!

One of the lawyers said to Him in reply, “Teacher, when You say this, You insult us too.”

46 А Він відказав: Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів!

But He said, “Woe to you lawyers as well! For you weigh men down with burdens hard to bear, while you yourselves will not even touch the burdens with one of your fingers.

47 Г оре вам, бо надгробки пророкам ви ставите, ваші ж батьки були їх повбивали...

Woe to you! For you build the tombs of the prophets, and it was your fathers who killed them.

48 Т ак, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!

So you are witnesses and approve the deeds of your fathers; because it was they who killed them, and you build their tombs.

49 Ч ерез те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків й апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть,

For this reason also the wisdom of God said, ‘ I will send to them prophets and apostles, and some of them they will kill and some they will persecute,

50 щ об на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу,

so that the blood of all the prophets, shed since the foundation of the world, may be charged against this generation,

51 в ід крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом! Так, кажу вам, відомститься це все на цім роді!

from the blood of Abel to the blood of Zechariah, who was killed between the altar and the house of God; yes, I tell you, it shall be charged against this generation.’

52 Г оре вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили!

Woe to you lawyers! For you have taken away the key of knowledge; you yourselves did not enter, and you hindered those who were entering.”

53 А коли Він виходив ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей,

When He left there, the scribes and the Pharisees began to be very hostile and to question Him closely on many subjects,

54 в они чатували на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оскаржити Його).

plotting against Him to catch Him in something He might say.