1 І говорив Господь до Мойсея: Іди, вийди звідси ти та той народ, що ти вивів його з єгипетського краю до того Краю, що Я присяг був його Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Нащадкам твоїм дам його,

Then the Lord spoke to Moses, “Depart, go up from here, you and the people whom you have brought up from the land of Egypt, to the land of which I swore to Abraham, Isaac, and Jacob, saying, ‘ To your descendants I will give it.’

2 і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина,

I will send an angel before you and I will drive out the Canaanite, the Amorite, the Hittite, the Perizzite, the Hivite and the Jebusite.

3 д о Краю, що тече молоком та медом, бо Я не піду серед тебе, бо ти народ твердошиїй, щоб Я не вигубив тебе в дорозі.

Go up to a land flowing with milk and honey; for I will not go up in your midst, because you are an obstinate people, and I might destroy you on the way.”

4 І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздоби.

When the people heard this sad word, they went into mourning, and none of them put on his ornaments.

5 Б о промовив Господь до Мойсея: Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, якщо одну хвилину піду серед тебе, то вигублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, Я знатиму, що вчиню тобі.

For the Lord had said to Moses, “Say to the sons of Israel, ‘You are an obstinate people; should I go up in your midst for one moment, I would destroy you. Now therefore, put off your ornaments from you, that I may know what I shall do with you.’”

6 І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хорив.

So the sons of Israel stripped themselves of their ornaments, from Mount Horeb onward.

7 А Мойсей узяв намета, та й нап'яв його поза табором, далеко від табору, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табором.

Now Moses used to take the tent and pitch it outside the camp, a good distance from the camp, and he called it the tent of meeting. And everyone who sought the Lord would go out to the tent of meeting which was outside the camp.

8 І бувало, коли виходив Мойсей до скинії, то підводився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії.

And it came about, whenever Moses went out to the tent, that all the people would arise and stand, each at the entrance of his tent, and gaze after Moses until he entered the tent.

9 І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм.

Whenever Moses entered the tent, the pillar of cloud would descend and stand at the entrance of the tent; and the Lord would speak with Moses.

10 І ввесь народ бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підводився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого.

When all the people saw the pillar of cloud standing at the entrance of the tent, all the people would arise and worship, each at the entrance of his tent.

11 І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого. І вертався він до табору, а слуга його, юнак Ісус, син Навинів, не виходив із середини скинії.

Thus the Lord used to speak to Moses face to face, just as a man speaks to his friend. When Moses returned to the camp, his servant Joshua, the son of Nun, a young man, would not depart from the tent. Moses Intercedes

12 І сказав Мойсей до Господа: Дивися, Ти говориш мені: Випровади цей народ, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я, а також знайшов ти милість в очах Моїх.

Then Moses said to the Lord, “See, You say to me, ‘ Bring up this people!’ But You Yourself have not let me know whom You will send with me. Moreover, You have said, ‘I have known you by name, and you have also found favor in My sight.’

13 Т ож тепер, коли знайшов я милість в очах Твоїх, об'яви ж мені дорогу Свою, і я пізнаю, як знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд то народ Твій.

Now therefore, I pray You, if I have found favor in Your sight, let me know Your ways that I may know You, so that I may find favor in Your sight. Consider too, that this nation is Your people.”

14 А Він відказав: Сам Я піду, і введу тебе до відпочинку.

And He said, “ My presence shall go with you, and I will give you rest.”

15 І сказав він до Нього: Коли сам Ти не підеш, то не виводь нас ізвідси.

Then he said to Him, “ If Your presence does not go with us, do not lead us up from here.

16 Б ож чим тоді пізнається, що знайшов милість в очах Твоїх я та народ Твій? Чи ж не тим, що Ти підеш із нами? І будемо вирізнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі.

For how then can it be known that I have found favor in Your sight, I and Your people? Is it not by Your going with us, so that we, I and Your people, may be distinguished from all the other people who are upon the face of the earth?”

17 І промовив Господь до Мойсея: Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю, бо ти знайшов милість в очах Моїх, і Я знаю на ім'я тебе.

The Lord said to Moses, “I will also do this thing of which you have spoken; for you have found favor in My sight and I have known you by name.”

18 А він відказав: Покажи мені славу Свою!

Then Moses said, “I pray You, show me Your glory!”

19 І Він промовив: Я переведу все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'ям перед тобою. І Я помилую, до кого милостивий, і змилосерджуся, до кого милосердний.

And He said, “ I Myself will make all My goodness pass before you, and will proclaim the name of the Lord before you; and I will be gracious to whom I will be gracious, and will show compassion on whom I will show compassion.”

20 І Він промовив: Ти не зможеш побачити лиця Мого, бо людина не може побачити Мене і жити.

But He said, “You cannot see My face, for no man can see Me and live!”

21 І промовив Господь: Ось місце при Мені, і ти станеш на скелі.

Then the Lord said, “Behold, there is a place by Me, and you shall stand there on the rock;

22 І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду.

and it will come about, while My glory is passing by, that I will put you in the cleft of the rock and cover you with My hand until I have passed by.

23 А здійму руку Свою, і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде видиме.

Then I will take My hand away and you shall see My back, but My face shall not be seen.”