1 І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

Then these three men ceased answering Job, because he was righteous in his own eyes.

2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

But the anger of Elihu the son of Barachel the Buzite, of the family of Ram burned; against Job his anger burned because he justified himself before God.

3 Т акож на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

And his anger burned against his three friends because they had found no answer, and yet had condemned Job.

4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

Now Elihu had waited to speak to Job because they were years older than he.

5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

And when Elihu saw that there was no answer in the mouth of the three men his anger burned.

6 І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

So Elihu the son of Barachel the Buzite spoke out and said, “I am young in years and you are old; Therefore I was shy and afraid to tell you what I think.

7 Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

“I thought age should speak, And increased years should teach wisdom.

8 С правді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

“But it is a spirit in man, And the breath of the Almighty gives them understanding.

9 М ноголітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.

“The abundant in years may not be wise, Nor may elders understand justice.

10 Т ому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!

“So I say, ‘Listen to me, I too will tell what I think.’

11 Т ож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.

“Behold, I waited for your words, I listened to your reasonings, While you pondered what to say.

12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!

“I even paid close attention to you; Indeed, there was no one who refuted Job, Not one of you who answered his words.

13 Щ об ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!

“Do not say, ‘ We have found wisdom; God will rout him, not man.’

14 Н е на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.

“For he has not arranged his words against me, Nor will I reply to him with your arguments.

15 П олякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...

“They are dismayed, they no longer answer; Words have failed them.

16 Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.

“Shall I wait, because they do not speak, Because they stop and no longer answer?

17 В ідповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.

“I too will answer my share, I also will tell my opinion.

18 Б о я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...

“For I am full of words; The spirit within me constrains me.

19 О сь утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!

“Behold, my belly is like unvented wine, Like new wineskins it is about to burst.

20 Н ехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!

“Let me speak that I may get relief; Let me open my lips and answer.

21 Н а особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,

“Let me now be partial to no one, Nor flatter any man.

22 б о не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!

“For I do not know how to flatter, Else my Maker would soon take me away.