1 П існя навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

Escucha, pueblo mío, mi enseñanza; Inclinen ustedes su oído a las palabras de mi boca.

2 н ехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

En parábolas abriré mi boca; Hablaré enigmas de la antigüedad,

3 Щ о ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

Que hemos oído y conocido, Y que nuestros padres nos han contado.

4 т ого не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

No lo ocultaremos a sus hijos, Sino que contaremos a la generación venidera las alabanzas del Señor, Su poder y las maravillas que hizo.

5 В ін поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

Porque El estableció un testimonio en Jacob, Y puso una ley en Israel, La cual ordenó a nuestros padres Que enseñaran a sus hijos,

6 щ об знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

Para que la generación venidera lo supiera, aun los hijos que habían de nacer, Y éstos se levantaran y lo contaran a sus hijos,

7 і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

Para que ellos pusieran su confianza en Dios, Y no se olvidaran de las obras de Dios Sino que guardaran Sus mandamientos;

8 і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

Y que no fueran como sus padres, Una generación porfiada y rebelde, Generación que no preparó su corazón, Y cuyo espíritu no fue fiel a Dios.

9 С ини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

Los hijos de Efraín eran arqueros bien equipados, Pero volvieron las espaldas el día de la batalla.

10 в они не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

No guardaron el pacto de Dios Y rehusaron andar en Su ley;

11 і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

Olvidaron Sus obras Y los milagros que les había mostrado.

12 В ін чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

El hizo maravillas en presencia de sus padres, En la tierra de Egipto, en el campo de Zoán.

13 В ін море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

Dividió el mar y los hizo pasar, Y contuvo las aguas como en un montón.

14 і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

Después los guió de día con la nube Y toda la noche con un resplandor de fuego.

15 н а пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

Partió las rocas en el desierto, Y les dio agua tan abundante como las profundidades del océano;

16 В ін витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

Hizo salir corrientes de la peña E hizo descender aguas como ríos.

17 Т а грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

Pero aún siguieron pecando contra El, Rebelándose contra el Altísimo en el desierto.

18 і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

Y en sus corazones tentaron a Dios, Pidiendo comida a su gusto.

19 і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

Hablaron contra Dios, Y dijeron: “¿Podrá Dios preparar mesa en el desierto ?

20 Т ож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

Entonces El golpeó la roca y brotaron aguas, Y torrentes se desbordaron; ¿Podrá también dar pan? ¿Proveerá carne para Su pueblo ?”

21 Т ому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

Por tanto, al oírlo, el Señor se indignó; Un fuego se encendió contra Jacob, Y aumentó también la ira contra Israel,

22 б о не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

Porque no creyeron en Dios, Ni confiaron en Su salvación.

23 А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

Sin embargo, dio órdenes a las nubes arriba, Y abrió las puertas de los cielos;

24 і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

Hizo llover sobre ellos maná para comer, Y les dio comida del cielo.

25 Х ліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

Pan de ángeles comió el hombre; Dios les mandó comida hasta saciarlos.

26 К рім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

Hizo soplar en el cielo el viento del este, Y con Su poder dirigió el viento del este,

27 і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

El hizo llover sobre ellos carne como polvo, Aladas aves como arena de los mares,

28 і спустив його серед табору його, коло наметів його.

Y las hizo caer en medio del campamento, Alrededor de sus viviendas.

29 і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

Comieron y quedaron bien saciados, Y les concedió su deseo.

30 Т а ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

Antes de que hubieran satisfecho su deseo, Mientras la comida aún estaba en su boca,

31 а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

La ira de Dios se alzó contra ellos Y mató a algunos de los más robustos, Y subyugó a los escogidos de Israel.

32 П роте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

A pesar de todo esto, todavía pecaron Y no creyeron en Sus maravillas.

33 і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

El, pues, hizo terminar sus días en vanidad, Y sus años en terror súbito.

34 Я к Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

Cuando los hería de muerte, entonces Lo buscaban, Y se volvían y buscaban con diligencia a Dios;

35 і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

Se acordaban de que Dios era su Roca, Y el Dios Altísimo su Redentor.

36 і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

Pero con su boca Lo engañaban Y con su lengua Le mentían.

37 б о їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

Pues su corazón no era leal para con El, Ni eran fieles a Su pacto.

38 Т а він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

Pero El, siendo compasivo, perdonaba sus iniquidades y no los destruía; Muchas veces contuvo Su ira, Y no despertó todo Su furor.

39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

Se acordaba de que ellos eran carne, Un soplo que pasa y no vuelve.

40 С кільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

¡Cuántas veces se rebelaron contra El en el desierto, Y Lo entristecieron en las soledades!

41 і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

Tentaron a Dios una y otra vez, Y afligieron al Santo de Israel.

42 в они не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

No se acordaron de Su poder, Del día que los redimió del adversario,

43 я к в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

Cuando hizo Sus señales en Egipto, Y Sus prodigios en el campo de Zoán.

44 і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

Convirtió en sangre sus ríos Y sus corrientes, y no pudieron beber.

45 В ін послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

Envió entre ellos enjambres de moscas que los devoraban, Y ranas que los destruían.

46 А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

Entregó también sus cosechas al saltamontes, Y el fruto de su trabajo a la langosta.

47 В иноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

Destruyó sus viñas con granizo, Y sus sicómoros con escarcha.

48 і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

Entregó también al granizo sus ganados, Y sus rebaños a los rayos.

49 В ін послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

Envió sobre ellos el ardor de Su ira, Furia, indignación y angustia, Un ejército de ángeles destructores.

50 В ін дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

Preparó senda para Su ira; No libró sus almas de la muerte, Sino que entregó sus vidas a la plaga,

51 і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

E hirió a todos los primogénitos en Egipto, Las primicias de su virilidad en las tiendas de Cam.

52 і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

Pero a Su pueblo lo sacó como a ovejas, Como a rebaño los condujo en el desierto;

53 і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

Los guió con seguridad, de modo que no temieron, Pero el mar se tragó a sus enemigos.

54 і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

Los trajo, pues, a Su tierra santa, A esta tierra montañosa que Su diestra había adquirido.

55 і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

Y expulsó a las naciones de delante de ellos; Las repartió con medida por herencia, E hizo habitar en sus tiendas a las tribus de Israel.

56 Т а й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

Sin embargo ellos pusieron a prueba y provocaron al Dios Altísimo, Y no guardaron Sus testimonios,

57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

Sino que se volvieron atrás y fueron desleales como sus padres; Se desviaron como arco engañoso.

58 і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

Lo provocaron con sus lugares altos, Y despertaron Sus celos con sus imágenes talladas.

59 Б ог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

Al oírlo Dios, se indignó, Y aborreció a Israel en gran manera.

60 і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

Abandonó la morada en Silo, La tienda que había levantado entre los hombres,

61 і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

Y entregó al cautiverio Su poderío, Y Su gloria en manos del adversario.

62 і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

Entregó también Su pueblo a la espada, Y se indignó contra Su heredad.

63 й ого юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

El fuego consumió a sus jóvenes, Y no tuvieron canciones de bodas sus vírgenes.

64 й ого священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

Sus sacerdotes cayeron a espada, Y sus viudas no pudieron llorar.

65 Т а небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

Entonces despertó el Señor como de un sueño, Como guerrero vencido por el vino,

66 і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

E hizo retroceder a Sus adversarios, Poniendo sobre ellos una afrenta perpetua.

67 Т а Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

Desechó también la tienda de José, Y no escogió a la tribu de Efraín,

68 а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

Sino que escogió a la tribu de Judá, Al Monte Sion que El amaba.

69 і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

Y edificó Su santuario como las alturas, Como la tierra que ha fundado para siempre.

70 і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

Escogió también a David Su siervo, Lo tomó de entre los rediles de las ovejas;

71 в ід кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

Lo trajo de cuidar las ovejas con sus corderitos, Para pastorear a Jacob, Su pueblo, Y a Israel, Su heredad.

72 і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!

Y él los pastoreó según la integridad de su corazón, Y los guió con la destreza de sus manos.