1 К раще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

¶ A good name is better than precious ointment and the day of death than the day of one’s birth.

2 К раще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

It is better to go to the house of mourning than to go to the house of feasting, for that is the end of all men; and the living will lay it to his heart.

3 К ращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Sorrow is better than laughter; for by the sadness of the countenance the heart is made whole.

4 С ерце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

The heart of the wise is in the house of mourning, but the heart of fools is in the house of pleasure.

5 К раще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

It is better to hear the rebuke of the wise than to hear the song of fools.

6 б о як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

The laughter of the fool is as the crackling of thorns under a pot, and this also (the laughter or prosperity of the fool) is vanity.

7 К оли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

¶ Surely oppression makes a wise man mad, and a gift destroys the heart.

8 К інець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Better is the end of a thing than its beginning, and he who has suffered in spirit is better than the proud in spirit.

9 Н е спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Do not be hasty in thy spirit to be angry, for anger rests in the bosom of fools.

10 Н е кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Never say, What is the cause that the former days were better than these? for thou dost not enquire wisely concerning this.

11 Д обра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

¶ Knowledge is good with an inheritance and is the excellency of those that see the sun.

12 б о в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

For knowledge is a defence, and money is a defence; but wisdom excels in that it gives life to those that have it.

13 Р озваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Consider the work of God; for who can make straight that which he has twisted?

14 З а доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

In the day of good enjoy that which is good, but in the day of adversity open your eyes and learn: God also has made the one (the day of adversity) before the other, to the end that man should find nothing after him.

15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

All things have I seen in the days of my vanity: there is a just man that perishes for his righteousness, and there is a wicked man that prolongs his days by his wickedness.

16 Н е будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Do not be too legalistic; neither make thyself over wise in thine own eyes: why should thou destroy thyself?

17 Н е будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

Do not be hasty to condemn, neither be thou foolish: why should thou die in the midst of thy labours?

18 Д обре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

It is good that thou should take hold of this; and also from the other not withdraw thy hand; for he that fears God shall come through with everything.

19 М удрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

Wisdom strengthens the wise more than ten mighty men who are in the city.

20 Н емає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

For surely there is not a just man upon earth that in doing good does not sin.

21 т ому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

Also do not take to heart all the words that are spoken lest thou hear thy slave speak evil of thee:

22 з нає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

For thine own heart knows that thou thyself likewise hast spoken evil of others many times.

23 У се це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

¶ All this I have proved by wisdom: I said, I will be wise, but it was far from me.

24 Д алеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

That which has been is far off and that which is exceeding deep, who can find it out?

25 З вернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

I applied my heart to know and to search and to seek out wisdom and the reason of things, and to know the wickedness of folly and the madness of error;

26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

and I find more bitter than death the woman whose heart is snares and nets, and her hands are bonds; whosoever pleases God shall escape from her, but the sinner shall be held prisoner in her.

27 П одивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

Behold, this I have found, saith the preacher, weighing things one by one to find out the answer,

28 Ч ого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

which my soul yet seeks, but I find not: one man among a thousand I have found, but a woman among all those I have not found.

29 К рім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

Behold, this only have I found: that God has made man upright, but they have sought out many perversions.