1 І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула до пустині Сін, що між Єлімом та між Сінаєм, п'ятнадцятого дня другого місяця по виході їх з єгипетського краю.

¶ And they took their journey from Elim, and all the congregation of the sons of Israel came unto the wilderness of Sin, which is between Elim and Sinai, on the fifteenth day of the second month after their departing out of the land of Egypt.

2 І стала ремствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.

And the whole congregation of the sons of Israel murmured against Moses and Aaron in the wilderness;

3 І говорили їм Ізраїлеві сини: Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім краї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба досить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір...

and the sons of Israel said unto them, It would have been better if we had died by the hand of the LORD in the land of Egypt, when we sat by the flesh pots and when we ate bread to the full; for ye have brought us forth into this wilderness to kill this whole assembly with hunger.

4 І промовив Господь до Мойсея: Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб випробувати його, чи буде він ходити в Моєму Законі, чи ні.

Then the LORD said unto Moses, Behold, I will rain bread from heaven for you; and the people shall go out and gather the word for every day, that I may prove them, whether they will walk in my law, or not.

5 А настане шостий день, то приготують, що принесуть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день.

And it shall come to pass that on the sixth day they shall prepare that which they bring in, which shall be twice as much as they gather daily.

6 І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: Настане вечір і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського краю.

Then Moses and Aaron said unto all the sons of Israel, At evening ye shall know that the LORD has brought you out from the land of Egypt;

7 А настане ранок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ремствування на Господа. А ми що, що ви ремствуєте на нас?

And in the morning ye shall see the glory of the LORD; for he has heard your murmurings against the LORD; and what are we, that ye murmur against us?

8 І сказав Мойсей: Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на насичення, бо почув Господь ремствування ваші, що ви ремствуєте на Нього. А ми що? Не на нас ремствування ваше, а на Господа!

And Moses said, This shall be when the LORD shall give you in the evening flesh to eat and in the morning bread to the full; for the LORD has heard your murmurings which ye have murmured against him; and what are we? Your murmurings are not against us, but against the LORD.

9 І сказав Мойсей до Аарона: Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ремствування!

And Moses spoke unto Aaron, Say unto all the congregation of the sons of Israel, Come near before the LORD, for he has heard your murmurings.

10 І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, аж ось слава Господня показалася в хмарі!

And it came to pass as Aaron spoke unto the whole congregation of the sons of Israel, that they looked toward the wilderness, and, behold, the glory of the LORD appeared in the cloud.

11 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

And the LORD spoke unto Moses, saying,

12 Я почув ремствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір будете їсти м'ясо, а рано насититесь хлібом, і познаєте, що Я Господь, Бог ваш!

I have heard the murmurings of the sons of Israel; speak unto them, saying, Between the two evenings ye shall eat flesh, and tomorrow ye shall be filled with bread; and ye shall know that I am the LORD your God.

13 І сталося ввечорі, і знялися перепелиці, і покрили табір. А рано була верства роси навколо табору.

¶ And it came to pass, that in the evening quail came up, and covered the camp; and in the morning the dew descended round about the host.

14 І піднялася верства тієї роси, аж ось на поверхні пустині щось дрібне, вузькувате, дрібне, немов паморозь на землі.

And when the dew ceased to descend, behold, upon the face of the wilderness there lay a small round thing as small as the hoar frost on the ground.

15 І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: Ман гу?, бо не знали, що то. А Мойсей відказав їм: Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.

And when the sons of Israel saw it, they said one to another, It is manna (What is it?): for they did not know what it was. Then Moses said unto them, This is the bread which the LORD has given you to eat.

16 Ц е те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди своєї, гомер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наметі його.

This is the thing which the LORD has commanded, Gather of it every man according to his eating, an omer for each one, according to the number of your persons; take ye each one for those who are in his tent.

17 І зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.

And the sons of Israel did so and gathered, some more, some less.

18 І зміряли вони гомером, і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, зібрали кожен у міру своєї їди!

And when they did measure it with an omer, he that gathered much had nothing over, and he that gathered little had no lack; they gathered each one according to his eating.

19 І сказав до них Мойсей: Нехай ніхто не лишає з нього до ранку!

And Moses said, Let no one leave of it until the morning.

20 Т а не послухали вони Мойсея, і дехто позоставляли з нього до ранку, а воно зачервивіло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!

Notwithstanding they did not hearken unto Moses; but some of them left of it until the morning, and it bred worms and stank; and Moses was angry with them.

21 І збирали його щоранку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце і воно розтавало.

And they gathered it early in the morning, each one according to his eating; and when the sun waxed hot, it melted.

22 І сталося шостого дня, поназбирували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посходилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.

¶ And it came to pass that on the sixth day they gathered twice as much bread, two omers for each one; and all the princes of the congregation came and told Moses.

23 А він сказав до них: Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що будете пекти печіть, а що будете варити варіть, а все позостале покладіть собі на сховок до ранку.

And he said unto them, This is what the LORD has said, Tomorrow is the holy sabbath of rest unto the LORD; bake that which ye will bake today and cook what ye will cook; and that which remains over lay up for you to be kept until the morning.

24 І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви не було в нім.

And they laid it up until the morning as Moses bade; and it did not stink, neither was there any worm in it.

25 І сказав Мойсей: Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не знайдете його на полі.

And Moses said, Eat that today; for today is a sabbath unto the LORD; today ye shall not find it in the field.

26 Ш ість день будете збирати його, а дня сьомого субота: не буде в ній того.

Six days ye shall gather it; but on the seventh day, which is the sabbath, in it there shall be none.

27 І сталося сьомого дня, повиходили були з народу збирати, та не знайшли.

And it came to pass that some of the people went out on the seventh day to gather, and they found none.

28 І сказав Господь до Мойсея: Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та закони Мої?

And the LORD said unto Moses, How long refuse ye to keep my commandments and my laws?

29 П обачте, Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!

See that the LORD has given you the sabbath; therefore, he gives you the bread of two days on the sixth day; abide ye every man in his place; let no man go out of his place on the seventh day.

30 І сьомого дня народ відпочивав.

So the people rested on the seventh day.

31 І назвав Ізраїлів дім ім'я тому: манна. Вона була, як коріяндрове насіння, біла, а смак її, як тісто в меду.

And the house of Israel called its name Manna; and it was like coriander seed, white, and the taste of it was like wafers made with honey.

32 І сказав Мойсей: Оце те, що наказав Господь: Наповни нею гомер на сховок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського краю.

¶ And Moses said, This is what the LORD has commanded, Fill an omer of it to be kept for your descendants, that they may see the bread with which I have fed you in the wilderness when I brought you forth from the land of Egypt.

33 І сказав Мойсей до Аарона: Візьми одну посудину, і поклади туди повний гомер манни, і постав її перед Господнім лицем на сховок для ваших поколінь.

And Moses said unto Aaron, Take a pot and put an omer full of manna in it and lay it up before the LORD, to be kept for your descendants.

34 І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.

As the LORD commanded Moses, so Aaron laid it up before the Testimony, to be kept.

35 А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття їх до краю заселеного, їли манну аж до приходу їх до границі ханаанського Краю.

Thus the sons of Israel ate manna forty years until they came to a land inhabited; they ate manna until they came unto the borders of the land of Canaan.

36 А гомер він десята частина ефи.

Now an omer is the tenth part of an ephah.