1 О це слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

¶ The word which came to Jeremiah from the LORD, saying,

2 У стань, і зійди до дому ганчара, і там почуєш слова Мої.

Arise and go down to the potter’s house, and there I will cause thee to hear my words.

3 І зійшов я до дому ганчара, аж ось він робить працю на кружалі.

Then I went down to the potter’s house; and, behold, he wrought a work upon a wheel.

4 І в руках ганчара попсулась посудина, яку він із глини робив. І він знову зробив з неї іншу посудину, як сподобалося ганчареві зробити.

And the vessel that he made of clay was broken in the hand of the potter: so he made it again another vessel, as seemed good to the potter to make it.

5 І було мені слово Господнє, говорячи:

Then the word of the LORD came to me, saying,

6 Ч и не міг би зробити й Я вам, як ганчар цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!

O house of Israel, can I not do with you as this potter? saith the LORD. Behold, as the clay is in the potter’s hand, so are ye in my hand, O house of Israel.

7 Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити,

In an instant I shall speak against Gentiles and against kingdoms, to pluck up and to pull down and to destroy.

8 т а коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому.

But if these Gentiles shall turn from their evil, I will repent of the evil that I thought to do unto them.

9 А часом кажу про народ та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,

And in an instant I shall speak concerning the nation and concerning the kingdom, to build and to plant it;

10 т а як він зробить зле в Моїх очах, щоб не слухатися Мого голосу, то пожалую щодо того добра, про яке говорив, що вчиню Я його.

but if it should do evil in my sight, not hearing my voice, then I will repent of the good that I had determined to do unto them.

11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе проти вас, і задумую задум на вас, верніться ж ви кожен з дороги своєї лихої, і поліпшіть дороги свої й свої вчинки!

¶ Now therefore, speak to every man of Judah and to the inhabitants of Jerusalem, saying, Thus hath the LORD said: Behold, I ordain evil against you and devise plans against you; return ye now each one from his evil way, and better your ways and your doings.

12 Т а вони відказали: Пропало! бо ми будем ходити за своїми думками, і кожен робитиме згідно з упертістю серця свого.

And they said, This is useless, for we must walk after our own devices, and we must each one do the imagination of his evil heart.

13 Т ому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між народами, чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!

Therefore thus hath the LORD said; Ask now among the Gentiles, who has heard such things: the virgin of Israel has done a very horrible thing.

14 Х іба сніг Лівану зійде зо скелі на полі? Чи висохнуть води чужі та холодні, текучі?

Will anyone leave the snow of the rock of the field that flows from Lebanon? or shall they forsake the singular, cold, flowing waters?

15 Б о про Мене забув Мій народ: вони кадять марноті, а та робить їм так, що вони на дорогах своїх спотикаються, на давніх путях, щоб ходити стежками, по дорозі невбитій,

Because my people have forgotten me, they have burned incense to vanity, and they have caused themselves to stumble in their ways, in the ancient paths, to walk in paths, in a way not trodden;

16 щ об свій Край учинити страхіттям, посміховищем вічним... Кожен, хто буде проходити ним, остовпіє та буде хитати головою своєю...

to make their land desolate, and a perpetual hissing; every one that passes thereby shall be astonished and wag his head.

17 М ов вітер зо сходу, розвію Я їх перед ворогом; потилицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього горя!

I will scatter them as with an east wind before the enemy; I will show them the back, and not the face, in the day of their perdition.

18 І сказали вони: Ходіть, і обміркуємо заміри на Єремію, бо не згинув Закон у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і удармо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова його!

¶ Then they said, Come, and let us devise devices against Jeremiah; for the law shall not perish from the priest, nor counsel from the wise, nor the word from the prophet. Come, and let us smite him with the tongue, and let us not consider any of his words.

19 П ослухай мене, о мій Господи, і почуй голос моїх супротивників!

Consider me, O LORD, and hear the voice of those that contend with me.

20 Х іба замість доброго злим надолужено буде? Бо яму копають вони для моєї душі... Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб добре про них говорити, щоб гнів Твій від них відвернути!

Shall evil be recompensed for good? for they have dug a pit for my soul. Remember that I stood before thee to speak good for them and to turn away thy wrath from them.

21 Т ому їхніх синів віддай голодові, і міццю меча викинь їх з Краю, і бодай жінки їхні дітей погубили та вдовами стали, а їхні чоловіки хай смертю повбивані будуть, юнаки їхні хай будуть побиті мечем на війні!

Therefore deliver up their sons to the famine, and pour out their blood by the force of the sword; and let their wives be bereaved of their children, and be widows; and let their men be put to death; let their young men be slain by the sword in battle.

22 Н ехай чується крик з їхніх домів, бо орду Ти зненацька спровадиш на них, бо яму копали вони, щоб схопити мене, і для ніг моїх пастки поставили...

Let a cry be heard from their houses, when thou shalt bring a troop suddenly upon them; for they have dug a pit to take me and hid snares for my feet.

23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній замір на мене на смерть, не прости їм провин, а гріха їхнього із-перед обличчя Свого не зітри, і хай перед Тобою спіткнуться вони, зроби поміж ними оце під час гніву Свого!

Yet, LORD, thou dost know all their counsel against me to slay me; do not forgive their iniquity, neither blot out their sin from thy sight, but let them be overthrown before thee; deal thus with them in the time of thine anger.