1 А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.

¶ Now the sons of Reuben and the sons of Gad had a very great multitude of livestock, and when they saw the land of Jazer and the land of Gilead, it seemed unto them that the place was a place for livestock.

2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:

And the sons of Gad and the sons of Reuben came and spoke unto Moses and to Eleazar, the priest, and unto the princes of the congregation, saying,

3 А торот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,

Ataroth and Dibon and Jazer and Nimrah and Heshbon and Elealeh and Shebam and Nebo and Beon,

4 т а земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.

the country which the LORD smote before the congregation of Israel, is a land for livestock, and thy slaves have livestock.

5 І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!

Therefore, they said, if we have found grace in thy sight, let this land be given unto thy slaves for a possession and do not make us pass the Jordan.

6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?

And Moses said unto the sons of Gad and to the sons of Reuben, Shall your brethren go to war, and shall ye sit here?

7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?

Why do ye discourage the heart of the sons of Israel from going over into the land which the LORD has given them?

8 Т ак зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.

Thus did your fathers when I sent them from Kadeshbarnea to see the land.

9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.

For when they went up unto the valley of Eshcol and saw the land, they discouraged the heart of the sons of Israel that they should not go into the land which the LORD had given them.

10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:

And the LORD’s anger was kindled the same time, and he swore, saying,

11 П оправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,

Surely none of the men that came up out of Egypt, from twenty years old and upward, shall see the land which I swore unto Abraham, unto Isaac, and unto Jacob; because they were not perfect in following me,

12 о крім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.

except Caleb, the son of Jephunneh the Kenezite, and Joshua, the son of Nun, for they were perfect in following the LORD.

13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.

And the LORD’s anger was kindled against Israel, and he made them wander in the wilderness forty years until all the generation that had done evil in the sight of the LORD was consumed.

14 А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.

And, behold, ye are risen up in the place of your fathers, an increase of sinful men, to augment yet the fierce anger of the LORD toward Israel.

15 Б о як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.

For if ye turn away from after him, he will yet again leave you in the wilderness; and ye shall destroy all this people.

16 А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,

¶ Then they came near unto him and said, We will build sheepfolds here for our livestock and cities for our little ones,

17 а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.

but we ourselves will go arm ourselves and go with diligence before the sons of Israel until we have brought them unto their place, and our little ones shall dwell in the fenced cities because of the inhabitants of the land.

18 М и не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.

We will not return unto our houses until the sons of Israel have inherited each man his inheritance.

19 Б о ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.

For we will not inherit with them on the other side of the Jordan or forward because our inheritance is fallen to us on this side of Jordan eastward.

20 І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,

Then Moses said unto them, If ye will do this thing, if ye will prepare yourselves to go before the LORD to the war

21 і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,

and will all pass the Jordan armed before the LORD until he has driven out his enemies from before him

22 т о буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.

and the land is subdued before the LORD, then afterward ye shall return and be guiltless before the LORD and before Israel, and this land shall be your possession before the LORD.

23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

But if ye will not do so, behold, ye shall have sinned against the LORD, and be sure your sin will catch up with you.

24 П обудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.

Build cities for your little ones and folds for your sheep and do that which has proceeded out of your mouth.

25 І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.

And the sons of Gad and the sons of Reuben spoke unto Moses, saying, Thy slaves will do as my lord commands.

26 Д іти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.

Our little ones, our wives, our livestock, and all our beasts, shall be there in the cities of Gilead;

27 А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.

but thy slaves, each one armed for war, will pass before the LORD to battle, as our lord saith.

28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.

¶ So concerning them Moses commanded Eleazar, the priest, and Joshua, the son of Nun, and the princes of the fathers of the tribes of the sons of Israel.

29 І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.

And Moses said unto them, If the sons of Gad and the sons of Reuben will pass the Jordan with you, each one armed to battle, before the LORD, after the land shall be subdued before you, then ye shall give them the land of Gilead for a possession.

30 А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.

But if they will not pass over with you armed, they shall have possessions among you in the land of Canaan.

31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.

And the sons of Gad and the sons of Reuben answered, saying, As the LORD has said unto thy slaves, so will we do.

32 М и перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.

We will pass over armed before the LORD into the land of Canaan, and the possession of our inheritance on this side of the Jordan shall be ours.

33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.

Thus Moses gave unto the sons of Gad and to the sons of Reuben and unto half the tribe of Manasseh, the son of Joseph, the kingdom of Sihon king of the Amorites and the kingdom of Og king of Bashan, the land, with its cities and borders, even the cities of the country round about.

34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,

And the sons of Gad built Dibon and Ataroth and Aroer

35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,

and Atroth-shophan and Jaazer and Jogbehah

36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.

and Bethnimrah and Bethharan, fenced cities, and also folds for sheep.

37 У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,

And the sons of Reuben built Heshbon and Elealeh and Kirjathaim

38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.

and Nebo and Baalmeon (their names being changed) and Shibmah and gave other names unto the cities which they built.

39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.

And the sons of Machir, the son of Manasseh, went to Gilead and took it and dispossessed the Amorite who was in it.

40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

And Moses gave Gilead unto Machir, the son of Manasseh; and he dwelt therein.

41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.

Jair, the son of Manasseh also went and took the small towns thereof and called them Havothjair.

42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.

Likewise Nobah went and took Kenath and its villages and called it Nobah, after his own name.