1 М ій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

¶ My son, attend unto my wisdom, and bow thine ear to my intelligence;

2 щ об розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

that thou may keep council and that thy lips may conserve knowledge.

3 Б о крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

For the lips of the strange woman drop as a honeycomb, and her mouth is smoother than oil,

4 т а гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

But her end is bitter as wormwood, sharp as a twoedged sword.

5 ї ї ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

Her feet go down to death, her steps uphold Sheol,

6 В она путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

lest thou should ponder the path of life, her ways are unstable; thou shalt not know them.

7 Т ож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

Hear me now therefore, O ye sons, and do not depart from the words of my mouth.

8 в іддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

Remove thy way far from her, and do not come near the door of her house,

9 щ об слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

lest thou give thine honour unto others and thy years unto the cruel,

10 щ об чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

lest strangers be filled with thy wealth, and thy labours be in the house of a stranger,

11 І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

and thou mourn at the last when thy flesh and thy body are consumed

12 і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

and say, How have I hated chastening and my heart despised reproof

13 І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

and have not obeyed the voice of those who chastened me, nor inclined my ear to those that instructed me!

14 Т рохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

I have been in almost every kind of evil, in the midst of society and of the congregation.

15 П ий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

¶ Drink waters out of thine own cistern and running waters out of thine own well.

16 ч и ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

Let thy fountains be dispersed abroad, and rivers of thy waters in the streets.

17 Н ехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

Let them be only thine own and not for strangers with thee.

18 Х ай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

Thy fountain shall be blessed; and rejoice with the wife of thy youth.

19 в она ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

Let her be as the loving hind and pleasant roe; let her breasts satisfy thee at all times; and be thou ravished always with her love, without eyes for anyone else.

20 І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

And why wilt thou, my son, be ravished with a woman belonging to someone else, and embrace the bosom of a stranger?

21 Б ож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

For the ways of man are before the eyes of the LORD, and he weighs all his goings.

22 в ласні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

His own iniquities shall take hold of the wicked, and he shall be imprisoned with the cords of his sins.

23 п омиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

He shall die because he did not submit to chastening; and due to the greatness of his folly he shall go astray.