1 С талося того часу, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.

¶ And it came to pass at that time that Judah went down from his brethren and turned in to a certain Adullamite, whose name was Hirah.

2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.

And Judah saw there a daughter of a certain Canaanite, whose name was Shuah, and he took her and went in unto her.

3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.

And she conceived and gave birth to a son, and he called his name Er.

4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Онан.

And she conceived again and gave birth to a son, and she called his name Onan.

5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.

And she yet again conceived and gave birth to a son and called his name Shelah. And he was at Chezib, when she gave birth to him.

6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.

And Judah took a wife for Er his firstborn, whose name was Tamar.

7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, і Господь його вбив.

And Er, Judah’s firstborn, was wicked in the sight of the LORD and the LORD slew him.

8 І сказав Юда до Онана: Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, і встанови насіння для брата свого.

Then Judah said unto Onan, Go in unto thy brother’s wife and marry her and raise up seed to thy brother.

9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.

And Onan knew that the seed would not be his, and it came to pass when he went in unto his brother’s wife, that he corrupted it on the ground, to not give seed to his brother.

10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.

And the thing which he did displeased the LORD, and he slew him also.

11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій. Бо він був подумав: Аби не вмер також він, як брати його. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.

Then Judah said to Tamar, his daughter-in-law, Remain a widow at thy father’s house until Shelah, my son, is grown; for he said, Lest peradventure he die also, as his brethren did. And Tamar went and dwelt in her father’s house.

12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.

¶ And many days passed and Judah’s wife, the daughter of Shuah, died; and Judah was comforted and went up unto his sheepshearers to Timnath, he and his friend Hirah, the Adullamite.

13 А Тамарі розповіли, кажучи: Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою.

And it was told Tamar, saying, Behold, thy father-in-law goes up to Timnath to shear his sheep.

14 І зняла вона з себе одежу вдівства свого, і покрилася покривалом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.

And she took off her widow’s garments and covered herself with a veil and wrapped herself and sat by the gate to the waters by the way to Timnath, for she saw that Shelah was grown, and she was not given unto him to wife.

15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудницю, бо закрила вона обличчя своє.

When Judah saw her, he thought her to be a harlot because she had covered her face.

16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: А ну но я ввійду до тебе! Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: Що даси мені, коли прийдеш до мене?

And he turned unto her by the way and said, Come now, I pray thee, let me come in unto thee (for he knew not that she was his daughter-in-law). And she said, What wilt thou give me that thou may come in unto me?

17 А він відказав: Я пошлю козлятко з отари. І сказала вона: Якщо даси заставу, аж поки пришлеш.

And he said, I will send thee from the sheep a kid from the goats. And she said, Wilt thou give me a pledge until thou send it?

18 А він відказав: Яка та застава, що дам я тобі? Та сказала: Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.

Then he said, What pledge shall I give thee? And she said, Thy signet and thy mantel and thy staff that is in thine hand. And he gave them to her, and came in unto her, and she conceived by him.

19 І встала вона та й пішла, і зняла покривало своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.

And she arose and went away and took off her veil and put on the garments of her widowhood.

20 А Юда послав козлятко через приятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.

And Judah sent the kid by the hand of his friend, the Adullamite, to receive his pledge from the woman’s hand; but he did not find her.

21 І запитав він людей її місця, говорячи: Де та блудниця, що була в Енаїм при дорозі? Вони відказали: Не була тут блудниця.

Then he asked the men of that place, saying, Where is the cult prostitute of the waters by the way side? And they said, There was no cult prostitute in this place.

22 І вернувся він до Юди й сказав: Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудниця.

And he returned to Judah and said, I cannot find her; and also the men of the place said that there was no cult prostitute in this place.

23 І сказав Юда: Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти.

And Judah said, Let her take the things for herself lest we be shamed; behold, I sent this kid, and thou hast not found her.

24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд. А Юда сказав: Виведіть її, і нехай буде спалена.

¶ And it came to pass about three months after, that it was told Judah, saying, Tamar, thy daughter-in-law, has played the harlot; and also, behold, she is with child by whoredom. And Judah said, Bring her forth and let her be burnt.

25 К оли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому. І сказала: Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?

When she was brought forth, she sent to her father-in-law, saying, By the man whose these are, am I with child; and she said, Discern, I pray thee, whose are these, the signet and mantel and staff.

26 І пізнав Юда й сказав: Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму. І вже більше не знав він її.

Then Judah acknowledged them, and said, She has been more righteous than I because I did not give her to Shelah, my son. And he knew her again no more.

27 І сталося в часі, як родила вона, а ось близнята в утробі її.

And it came to pass in the time of her travail that, behold, twins were in her womb.

28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: Цей вийшов найперше.

And it came to pass when she travailed, that the one put out his hand, and the midwife took and bound upon his hand a scarlet thread, saying, This came out first.

29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: Нащо ти роздер для себе перепону? І назвала ім'я йому Перец.

And it came to pass as he drew back his hand, that, behold, his brother came out; and she said, Why hast thou brought this breach upon thee? Therefore his name was called Pharez.

30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зерах.

And afterward his brother that had the scarlet thread upon his hand came out, and his name was called Zarah.