1 І пішов Мойсей, і промовляв до всього Ізраїля оці слова,

¶ And Moses went and spoke these words unto all Israel,

2 т а й сказав їм: Я сьогодні віку ста й двадцяти літ. Не можу вже виходити та входити, і Господь сказав мені: Не перейдеш ти цього Йордану.

and he said unto them, I am one hundred and twenty years old today; I can no longer go out and come in; also the LORD has said unto me, Thou shalt not pass this Jordan.

3 Г осподь, Бог твій, Він піде перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус перейде перед тобою, як говорив був Господь.

The LORD thy God, he will pass in front of thee, and he will destroy these Gentiles from before thee, and thou shalt inherit them; Joshua shall be the one who shall pass before thee, as the LORD has said.

4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому краєві, яких вигубив Він.

And the LORD shall do unto them as he did to Sihon and to Og, kings of the Amorites, and unto the land of them whom he destroyed.

5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією заповіддю, що я вам наказав був.

And the LORD shall give them up before your face that ye may do unto them according unto all the commandments which I have commanded you.

6 Б удьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той хто ходить з тобою, не опустить Він тебе й не покине тебе.

Be strong and of a good courage; fear not, nor be afraid of them, for the LORD thy God is he that doth go with thee; he will not fail thee nor forsake thee.

7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на очах усього Ізраїля: Будь сильний та відважний, бо ти ввійдеш з цим народом до того Краю, якого Господь заприсягнув їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спадок.

And Moses called unto Joshua and said unto him in the sight of all Israel, Be strong and of a good courage, for thou shalt enter in with this people to the land which the LORD has sworn unto their fathers to give them, and thou shalt cause them to inherit it.

8 А Господь, Він Той, що піде перед тобою, не опустить тебе й не покине тебе, не бійся й не лякайся.

And the LORD is he that doth go before thee; he will be with thee; he will not fail thee, neither forsake thee; fear not, neither be dismayed.

9 І написав Мойсей цього Закона, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковчега Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старших.

¶ And Moses wrote this law and delivered it unto the priests the sons of Levi, who bore the ark of the covenant of the LORD, and unto all the elders of Israel.

10 І наказав їм Мойсей, говорячи: У кінці семи літ, окресленого часу року відпущення, у свято Кучок,

And Moses commanded them, saying, At the beginning of the seventh year, in the appointed time of the year of release, in the feast of the tabernacles,

11 к оли прийде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.

when all Israel is come to appear before the LORD thy God in the place which he shall choose, thou shalt read this law before all Israel in their hearing.

12 З бери той народ, чоловіків, і жінок, і дітей, і приходька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і додержували виконувати всі слова цього Закону.

Gather the people together, men and women and children and thy strangers that are within thy gates, that they may hear and that they may learn and fear the LORD your God and observe to do all the words of this law,

13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви житимете на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.

and that their children, who have not known any thing, may hear and learn to fear the LORD your God all the days that ye live in the land unto which ye are to pass the Jordan to inherit it.

14 І сказав Господь до Мойсея: Оце наблизилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.

¶ And the LORD said unto Moses, Behold, thy days are fulfilled that thou must die; call Joshua and wait in the tabernacle of the testimony that I may give him a charge. And Moses and Joshua went and waited in the tabernacle of the testimony.

15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.

And the LORD appeared in the tabernacle in the pillar of cloud, and the pillar of the cloud stood over the door of the tabernacle.

16 І сказав Господь до Мойсея: Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей народ устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Краю, куди він увіходить, щоб бути в середині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.

And the LORD said unto Moses, Behold, thou shalt sleep with thy fathers, and this people shall rise up and fornicate after the gods of the strangers of the land where they go when they shall be among them and will forsake me and break my covenant which I have made with them.

17 І того дня запалиться Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і знайдуть його численні нещастя та утиски. І скаже він того дня: Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?

Then my anger shall be kindled against them in that same day, and I will forsake them, and I will hide my face from them, and they shall be devoured, and many evils and troubles shall befall them so that they will say in that day, Are not these evils come upon us because our God is not among us?

18 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо звернувся до інших богів.

But I will surely hide my face in that day for all the evils which they shall have wrought, in that they are turned unto other gods.

19 А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.

Now therefore write ye this song for you and teach it to the sons of Israel; put it in their mouths that this song may be a witness for me against the sons of Israel.

20 К оли Я введу його до тієї землі, яку присягнув його батькам, що тече молоком та медом, і він буде їсти й насититься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з образою, і зламає він заповіта Мого,

For I shall bring them into the land which I swore unto their fathers, that flows with milk and honey, and they shall eat and fill themselves and wax fat; then they will turn unto other gods and serve them and provoke me and break my covenant.

21 т о станеться, коли знайдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забудеться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того Краю, що Я присягнув.

And it shall come to pass when many evils and troubles are befallen them, that this song shall reply to them in their face as a witness, for it shall not be forgotten out of the mouths of their seed; for I know their imagination which they go about, even now, before I have brought them into the land which I swore.

22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.

¶ Moses therefore wrote this song the same day and taught it to the sons of Israel.

23 І наказав він Ісусові, Навиновому синові, та й сказав: Будь сильний та відважний, бо ти впровадиш Ізраїлевих синів до того Краю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою.

And he gave Joshua, the son of Nun, a charge and said, Be strong and of a good courage for thou shalt bring the sons of Israel into the land which I swore unto them, and I will be with thee.

24 І сталося, як Мойсей скінчив писати слова цього Закону до книги аж до кінця їх,

And it came to pass when Moses had finished writing the words of this law in the book until they were finished,

25 т о Мойсей наказав Левитам, що носять ковчега Господнього заповіту, говорячи:

that Moses commanded the Levites, who bore the ark of the covenant of the LORD, saying,

26 В ізьміть книгу цього Закону, і покладіть її збоку ковчега заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.

Take this book of the law and put it in the side of the ark of the covenant of the LORD your God that it may be there for a witness against thee.

27 Б о я знаю неслухняність твою та тверду твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були неслухняні Господеві, а тим більш будете по смерті моїй!

For I know thy rebellion and thy stiff neck; behold, while I am yet alive with you today, ye are rebels against the LORD, and how much more after my death?

28 З беріть до мене всіх старших ваших племен та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова, і покличу небо й землю на свідчення проти них.

Gather unto me all the elders of your tribes and your officers, and I shall speak these words in their ears and call the heavens and the earth as witnesses against them.

29 Б о я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спіткає вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук.

For I know that after my death ye will utterly corrupt yourselves and turn aside from the way which I have commanded you; and evil will befall you in the latter days because ye will have done evil in the sight of the LORD, to provoke him to anger through the work of your hands.

30 І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова оцієї пісні аж до закінчення їх:

Then Moses spoke in the ears of all the congregation of Israel the words of this song until they were ended.