1 А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

¶ And when they drew near unto Jerusalem and were come to Bethphage unto the mount of Olives, then Jesus sent two disciples,

2 д о них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

saying unto them, Go into the village over against you, and straightway ye shall find an ass tied and a colt with her; loose them and bring them unto me.

3 А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

And if anyone says anything unto you, ye shall say, The Lord has need of them; and straightway he will send them.

4 А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

All this was done that it might be fulfilled which was spoken by the prophet, saying,

5 С кажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

Say unto the daughter of Sion, Behold, thy King comes unto thee, meek and sitting upon an ass and a colt the foal of a beast under yoke.

6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

And the disciples went and did as Jesus commanded them

7 В они привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

and brought the ass and the colt and put on them their clothes, and he sat upon them.

8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

And a very great multitude spread their garments in the way; others cut down branches from the trees and spread them in the way.

9 А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

And the people that went before and that followed, cried out, saying, Hosanna to the Son of David; Blessed is he that comes in the name of the Lord; Hosanna in the highest.

10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

And when he was come into Jerusalem, all the city was moved, saying, Who is this?

11 А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

And the multitude said, This is Jesus the prophet of Nazareth of Galilee.

12 П отому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.

¶ And Jesus went into the temple of God and cast out all those that sold and bought in the temple and overthrew the tables of the moneychangers and the seats of those that sold doves

13 І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.

and said unto them, It is written, My house shall be called the house of prayer; but ye have made it a den of thieves.

14 І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.

And the blind and the lame came to him in the temple, and he healed them.

15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,

But when the princes of the priests and the scribes saw the wonderful things that he did and the children crying out in the temple and saying, Hosanna to the Son of David, they were sore displeased

16 т а й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?

and said unto him, Hearest thou what these say? And Jesus said unto them, Yes; have ye never read, Out of the mouth of children and sucklings thou hast perfected praise?

17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.

And he left them and went out of the city into Bethany, and he lodged there.

18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

¶ Now in the morning as he returned into the city, he hungered.

19 І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.

And when he saw a fig tree in the way, he came to it and found nothing upon it, but leaves only, and said unto it, Let no fruit grow on thee from now on for ever. And then the fig tree withered away.

20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...

And when the disciples saw it, they marvelled, saying, How soon is the fig tree withered away!

21 І сус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

Jesus answered and said unto them, Verily I say unto you, If ye have faith and doubt not, ye shall not only do this to the fig tree, but also if ye shall say unto this mountain, Be thou removed, and be thou cast into the sea, it shall be done.

22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

And all things, whatever ye shall ask in prayer, believing, ye shall receive.

23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?

¶ And when he was come into the temple, the princes of the priests and the elders of the people came unto him as he was teaching and said, By what authority doest thou these things? and who gave thee this authority?

24 І сус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.

And Jesus answered and said unto them, I also will ask you a word, which if ye tell me, I will also tell you by what authority I do these things.

25 І ванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

The baptism of John, where was it from? from heaven or of men? And they reasoned with themselves, saying, If we shall say, From heaven, he will say unto us, Why did ye not then believe him?

26 А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.

But if we shall say, Of men, we fear the people; for all hold John as a prophet.

27 І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

And they answered Jesus and said, We cannot tell. And he said unto them, Neither do I tell you by what authority I do these things.

28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!

¶ But what do you think? A certain man had two sons, and he came to the first and said, Son, go work today in my vineyard.

29 А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.

He answered and said, I will not, but afterward he repented and went.

30 І , прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.

And he came to the second and said likewise. And he answered and said, I will go, Lord, and went not.

31 К отрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

Which of the two did the will of his father? They say unto him, The first. Jesus said unto them, Verily I say unto you, That the publicans and the harlots go ahead of you into the kingdom of God.

32 Б о прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

For John came unto you in the way of righteousness, and ye believed him not, but the publicans and the harlots believed him, and ye, when ye had seen it, repented not afterward that ye might believe him.

33 П ослухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

¶ Hear another parable: There was a certain husband of a house who planted a vineyard and hedged it round about and dug a winepress in it and built a tower and let it out to husbandmen and went into a far country,

34 К оли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.

and when the time of the fruit drew near, he sent his slaves to the husbandmen that they might receive the fruits of it.

35 В инарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

And the husbandmen took his slaves and beat one and killed another and stoned another.

36 З нов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.

Again, he sent other slaves more than the first, and they did unto them likewise.

37 Н арешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.

But last of all he sent unto them his son, saying, They will reverence my son.

38 А ле винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!

But when the husbandmen saw the son, they said among themselves, This is the heir; come, let us kill him, and let us take his inheritance.

39 І , схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

And they took hold of him and cast him out of the vineyard and slew him.

40 О тож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?

Therefore, when the lord of the vineyard comes, what will he do unto those husbandmen?

41 В они кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

They say unto him, He will destroy those wicked men without mercy and will let out his vineyard unto other husbandmen who shall render him the fruits in their seasons.

42 І сус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

Jesus said unto them, Did ye never read in the scriptures, The stone which the builders rejected, the same is become the head of the corner: this is the Lord’s doing, and it is marvellous in our eyes?

43 Т ому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

Therefore say I unto you, The kingdom of God shall be taken from you and given to a people bringing forth the fruits thereof.

44 І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.

And whosoever shall fall on this stone shall be broken, but on whomsoever it shall fall, it will grind him to powder.

45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.

And as the princes of the priests and Pharisees heard his parables, they perceived that he spoke of them.

46 І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.

But when they sought to lay hands on him, they feared the multitude because they held him as a prophet.