1 І сталося за днів Ахаза, сина Йотама, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну на нього, та не міг звоювати його.

¶ And it came to pass in the days of Ahaz the son of Jotham, the son of Uzziah, king of Judah, that Rezin the king of Syria, and Pekah the son of Remaliah, king of Israel, went up toward Jerusalem to war against it, but could not prevail against it.

2 І сповіщено Давидів дім, і сказано: Став табором Арам у землі Єфремовій. І захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру!

And it was told the house of David, saying Syria is confederate with Ephraim. And his heart was moved and the heart of his people as the trees of the wood are moved with the wind.

3 І сказав Господь до Ісаї: Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водоводу горішнього ставу, на биту дорогу Поля-Валюшників.

Then the LORD said unto Isaiah, Go forth now to meet Ahaz, thou and Shearjashub thy son, at the end of the conduit of the upper pool in the highway of the washer’s field

4 І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не м'якне через два залишки тих димлячих головешок, від полум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,

and say unto him, Take heed, and be quiet; do not fear, neither be fainthearted for the two tails of these smoking firebrands, for the fierce anger of Rezin with Syria, and of the son of Remaliah.

5 з а те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:

Because Syria, Ephraim, and the son of Remaliah have taken evil counsel against thee saying,

6 Х одім на Юдею та її налякаємо, і здобудемо для себе, і настановимо царем серед нього Тавеїлового сина.

Let us go up against Judah and vex it, and let us divide it between us and set a king in the midst of it, even the son of Tabeal:

7 Т ак сказав Господь Бог: Цього не станеться й не буде!

Thus saith the Lord GOD, It shall not stand, neither shall it come to pass.

8 Б о голова Араму Дамаск, а голова Дамаску Рецін, та ще шістдесят і п'ять літ, і буде зламаний Єфрем, так що перестане бути народом!

For the head of Syria shall be Damascus, and the head of Damascus Rezin; and within sixty-five years Ephraim shall be broken, and it shall never again be a people.

9 А голова Єфрему Самарія, а голова Самарії син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте.

In the meantime the head of Ephraim shall be Samaria, and the head of Samaria, Remaliah’s son. If ye will not believe, surely ye shall not be established.

10 І Господь далі говорив до Ахаза й казав:

¶ Moreover the LORD spoke again unto Ahaz, saying

11 З ажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди глибоко до шеолу, або зійди високо догори!

Ask a sign of the LORD thy God; ask it either in the depth, or in the height above.

12 А Ахаз відказав: Не пожадаю я, і не буду спокушувати Господа.

But Ahaz said, I will not ask, neither will I tempt the LORD.

13 І він сказав: Послухайте, доме Давидів, чи мало вам трудити людей, що трудите також Бога мого?

Then said Isaiah, Hear ye now, O house of David, Is it a small thing for you to weary men, but will ye weary my God also?

14 Т ому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл.

Therefore the Lord himself shall give you a sign: Behold, the virgin shall conceive and bear a son and shall call his name Immanuel.

15 М асло та мед буде Він споживати, аж поки не пізнає того, як зло відкидати та добро вибирати.

He shall eat butter and honey that he may know to refuse the evil and choose the good.

16 Б о поки пізнає Та Дитина, як зло відкидати та добро вибирати, буде покинена та земля, що ти лякаєшся перед двома царями її.

For before the child shall know to refuse the evil and choose the good; the land that thou dost abhor shall be forsaken of both her kings.

17 С провадить Господь на тебе, і на народ твій, і на дім батька твого дні, які не приходили від дня відступлення Єфрема від Юди, спровадить царя асирійського.

¶ The LORD shall bring upon thee and upon thy people and upon thy father’s house days that have not come since the day that Ephraim departed from Judah; even unto the king of Assyria.

18 І станеться в день той, привабить Господь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу, що в асирійському краї,

And it shall come to pass in that day, that the LORD shall hiss for the fly that is in the uttermost part of the rivers of Egypt and for the bee that is in the land of Assyria.

19 і вони прилетять, та усядуться всі по проваллях стрімких та по щілинах скельних, і в усіх терновиннях, та на луках усіх...

And they shall come and all of them shall rest in the desolate valleys and in the holes of the rocks and upon all thorns and upon all bushes.

20 Д ня того оголить Господь немов бритвою, найнятою по тім боці ріки, царем асирійським, голову та волосся ніг, забере також бороду.

In the same day the Lord shall raze with a razor that is hired, namely, by them beyond the river by the king of Assyria, the head, and the hair of the feet and it shall also consume the beard.

21 І буде дня того, що хто прогодує корівку та дві штуки худоби дрібної,

And it shall come to pass in that day that a man shall nourish a young cow and two sheep;

22 т о станеться, що від многоти молока, що надоїть, споживатиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зостанеться серед землі.

and it shall come to pass for the abundance of milk that they shall give, he shall eat butter; for butter and honey shall every one eat that is left in the land.

23 І буде дня того: кожне місце, що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срібла, стане терниною та будяком!

And it shall come to pass in that day that in the place where there were a thousand vines that were worth a thousand shekels of silver, it shall even be for the briers and for the thorns.

24 З о стрілами й з луком він буде ходити туди, бо стане терниною та будяком уся земля...

With arrows and with bows shall men come there because all the land shall become briers and thorns.

25 А на всі гори, що заступом копано їх, ти не зійдеш туди, бо будеш боятись тернини й будяччя, і стануться місцем вони, куди волів посилатимуть, і топтатимуть вівці його...

But the fear of briers and thorns shall not come unto all the hills that were dug with the hoe, but they shall be for pasture of oxen and for the treading of the lesser cattle.