1 О тож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

¶ Therefore if there is any consolation in Christ, if any comfort of charity, if any fellowship of the Spirit, if any bowels and mercies,

2 т о доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

fulfil ye my joy, that ye be likeminded, having the same charity, unanimous, minding the one thing.

3 Н е робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

Let nothing be done through strife or vainglory, but in humility let each esteem others better than themselves,

4 Н ехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

with each one not looking to their own things, but also to the things of others.

5 Н ехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

Let this mind be in you, which was also in Christ Jesus,

6 В ін, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

who, being in the form of God, thought it not robbery to be equal with God,

7 а ле Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

but emptied himself, taking the form of a slave, made in the likeness of men,

8 В ін упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

and being found in fashion as a man, he humbled himself and became obedient unto death, even the death of the cross.

9 Т ому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

Therefore, God also has highly exalted him and given him a name which is above every name,

10 щ об перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

that at the name of Jesus every knee should bow, of things in heaven and things in earth and things under the earth,

11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

and that every tongue should confess that the Lord Jesus Christ is Lord in the glory of God the Father.

12 О тож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

¶ Therefore, my beloved, as ye have always hearkened, not as in my presence only, but now much more in my absence, work out your own saving health with fear and trembling.

13 Б о то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

For it is God who works in you both to will and to do of his good pleasure.

14 Р обіть усе без нарікання та сумніву,

¶ Do all things without murmurings and doubts,

15 щ об були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

that ye may be blameless and innocent, children of God without rebuke in the midst of a crooked and perverse generation, among whom ye shine as lights in the world,

16 д одержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

holding fast the word of life, that I may glory in the day of Christ that I have not run in vain, neither laboured in vain.

17 Т а хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

And even if I am poured out as an offering upon the sacrifice and service of your faith, I joy and rejoice with you all.

18 Т іштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!

For the same cause ye also have joy and rejoice with me.

19 Н адіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

But I trust in the Lord Jesus to send Timothy shortly unto you, that I also may be of good comfort when I know your state.

20 Б о я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

For I have no one likeminded, who will naturally care for your state.

21 У сі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

For all seek their own, not the things which are Jesus Christ’s.

22 Т а ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

But ye know the proof of him, that as a son with the father, he has served with me in the gospel.

23 О тже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

Therefore, I hope to send him presently, so soon as I shall see how it will go with me.

24 А ле в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

But I trust in the Lord that I also myself shall come shortly.

25 А ле я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

Yet I supposed it necessary to send to you Epaphroditus, my brother and companion in labour and fellowsoldier, but your messenger and he that ministered to my needs.

26 б о він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

For he longed after you all and was full of heaviness, because ye had heard that he had been sick

27 Б о смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

For indeed he was sick near unto death, but God had mercy on him and not on him only, but on me also, lest I should have sorrow upon sorrow.

28 О тож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

I sent him, therefore, the more carefully, that when ye see him again, ye may rejoice and that I may be the less sorrowful.

29 Т ож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

Receive him therefore in the Lord with all gladness and esteem such

30 б о за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

because for the work of the Christ he was near unto death, not regarding his life, to supply your lack of service toward me.