1 А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

¶ When the morning was come, all the princes of the priests and the elders of the people took counsel against Jesus to put him to death,

2 І , зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

and when they had bound him, they led him away and delivered him to Pontius Pilate the governor.

3 Т оді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

Then Judas, who had betrayed him, when he saw that he was condemned, repented and returned the thirty pieces of silver to the princes of the priests and the elders,

4 т а й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

saying, I have sinned in that I have betrayed the innocent blood. And they said, What is that to us? Thou shalt see to it.

5 І , кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

And casting down the pieces of silver in the temple, he departed and went and hanged himself.

6 А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

And the princes of the priests taking the silver pieces, said, It is not lawful to put them into the treasury because it is the price of blood.

7 А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

And they took counsel and bought with them the potter’s field to bury strangers in.

8 ч ому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

Therefore that field was called, The field of blood, unto this day.

9 Т оді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

Then was fulfilled that which was spoken by Jeremiah the prophet, saying, And they took the thirty pieces of silver, the price of him that was valued, whom they of the sons of Israel did value,

10 і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

and gave them for the potter’s field, as the Lord appointed me.

11 І сус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

¶ And Jesus stood before the governor, and the governor asked him, saying, Art thou the King of the Jews? And Jesus said unto him, Thou sayest.

12 К оли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

And being accused by the princes of the priests and the elders, he answered nothing.

13 Т оді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

Then Pilate said unto him, Hearest thou not how many things they witness against thee?

14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

And he did not answer him even a word; insomuch that the governor marvelled greatly.

15 М ав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

Now at that feast the governor was accustomed to release unto the people a prisoner, whoever they desired.

16 Б ув тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

And they had then a notable prisoner, called Barabbas.

17 І , як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

Therefore when they were gathered together, Pilate said unto them, Whom desire ye that I release unto you? Barabbas or Jesus who is called Christ?

18 Б о він знав, що Його через заздрощі видали.

For he knew that for envy they had delivered him.

19 К оли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

When he was seated upon the judgment seat, his wife sent unto him, saying, Have thou nothing to do with that just man, for I have suffered many things this day in a dream because of him.

20 А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

But the princes of the priests and the elders persuaded the multitude that they should ask for Barabbas and destroy Jesus.

21 Н амісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

The governor answered and said unto them, Which of the two desire ye that I release unto you? They said, Barabbas.

22 П илат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

Pilate said unto them, What shall I do then with Jesus who is called Christ? They all say unto him, Let him be crucified.

23 А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

And the governor said, Why, what evil has he done? But they cried out the more, saying, Let him be crucified.

24 І , як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

When Pilate saw that he could prevail nothing, but that rather a tumult was made, he took water and washed his hands before the multitude, saying, I am innocent of the blood of this just person; see ye to it.

25 А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

Then all the people answered and said, His blood be on us and on our children.

26 Т оді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

¶ Then he released Barabbas unto them; and when he had scourged Jesus, he delivered him to be crucified.

27 Т оді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

Then the soldiers of the governor took Jesus into the common hall and gathered unto him the whole band of soldiers.

28 І , роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

And they stripped him and put on him a scarlet robe.

29 І , сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

And when they had platted a crown of thorns, they put it upon his head and a reed in his right hand; and they bowed the knee before him and mocked him, saying, Receive joy, King of the Jews!

30 І , плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

And they spit upon him and took the reed and smote him on the head.

31 А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

And after they had mocked him, they took the robe off from him and put his own raiment on him and led him away to crucify him.

32 А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

And as they came out, they found a man of Cyrene, Simon by name; him they compelled to bear his cross.

33 І , прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

¶ And when they were come unto a place called Golgotha, that is to say, the place of a skull,

34 д али Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

they gave him vinegar to drink mingled with gall; and when he had tasted of it, he would not drink.

35 А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

And they crucified him and parted his garments, casting lots, that it might be fulfilled which was spoken by the prophet, They parted my garments among them, and upon my raiment did they cast lots.

36 І , посідавши, стерегли Його там.

And sitting down they watched him there

37 І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

and set up over his head his accusation written, THIS IS JESUS, THE KING OF THE JEWS.

38 Т оді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

Then there were two thieves crucified with him, one on the right hand and another on the left.

39 А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

And they that passed by reviled him, wagging their heads

40 і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

and saying, Thou that wouldst destroy the temple and build it in three days, save thyself. If thou art the Son of God, come down from the cross.

41 Т ак само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

Likewise also the princes of the priests mocking him, with the scribes and elders, said,

42 В ін інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

He saved others; he cannot save himself. If he is the King of Israel, let him now come down from the cross, and we will believe him.

43 П окладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

He trusted in God; let him deliver him now, if he will have him, for he said, I am the Son of God.

44 Т акож насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

The thieves also, who were crucified with him, reproached him with the same.

45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

Now from the sixth hour there was darkness over all the land unto the ninth hour.

46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

And about the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, Eli, Eli, lama sabachthani? That is to say, My God, my God, why hast thou forsaken me?

47 Д ехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

Some of those that stood there, when they heard that, said, This man calls for Elijah.

48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

And straightway one of them ran and took a sponge and filled it with vinegar and put it on a reed and gave him to drink.

49 І нші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

The rest said, Let be, let us see whether Elijah will come to save him.

50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

¶ But Jesus, when he had cried again with a loud voice, gave the spirit.

51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

And, behold, the veil of the temple was rent in two from the top to the bottom; and the earth did quake, and the rocks rent;

52 і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

and the graves were opened; and many bodies of the saints who slept arose

53 а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

and came out of the graves after his resurrection and went into the holy city and appeared unto many.

54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

Now when the centurion and those that were with him, guarding Jesus, saw the earthquake and those things that were done, they feared greatly, saying, Truly this was God’s Son.

55 Б уло там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

And many women were there beholding afar off, who followed Jesus from Galilee, ministering unto him;

56 М іж ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

among whom was Mary Magdalene and Mary the mother of James and Joses and the mother of the sons of Zebedee.

57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

¶ When the evening was come, there came a rich man of Arimathaea, named Joseph, who also had been a disciple of Jesus;

58 В ін прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

he went to Pilate and asked for the body of Jesus. Then Pilate commanded the body to be delivered.

59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

And when Joseph had taken the body, he wrapped it in a clean linen cloth

60 і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

and laid it in his own new tomb, which he had hewn out in the rock, and he rolled a great stone to the door of the sepulchre and departed.

61 Б ула ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

And there was Mary Magdalene and the other Mary, sitting over against the sepulchre.

62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

Now the next day, that followed the day of the preparation, the princes of the priests and the Pharisees came together unto Pilate,

63 і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

saying, Lord, we remember that that deceiver said, while he was yet alive, After three days I will rise again.

64 З вели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

Command therefore that the sepulchre be made secure until the third day, lest his disciples come by night and steal him away and say unto the people, He is risen from the dead; so the last error shall be worse than the first.

65 В ідказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

Pilate said unto them, Ye have a watch; go your way; make it as secure as ye can.

66 І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.

So they went and made the sepulchre secure, sealing the stone and setting a watch.