1 І сказав Він до мене: Сину людський, з'їж, що знайдеш! З'їж цього звоя, і йди, говори до Ізраїлевого дому!

¶ And he said unto me, Son of man, eat what thou findest; eat this roll, and go speak unto the house of Israel.

2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього звоя.

So I opened my mouth, and he caused me to eat that roll.

3 І сказав Він до мене: Сину людський, нагодуй свого живота, і наповни своє нутро тим звоєм, що даю Я тобі! І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.

And he said unto me, Son of man, cause thy belly to eat, and fill thy bowels with this roll that I give thee. I ate it and it was in my mouth as sweet as honey.

4 І сказав Він до мені: Сину людський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми словами.

Then he said unto me, Son of man, go and enter into the house of Israel, and speak with my words unto them.

5 Б о ти посланий не до народу чужої мови та тяжкого язика, але до Ізраїлевого дому,

For thou art not sent to a people of a profound speech nor of a hard language, but to the house of Israel;

6 н е до численних народів чужої мови та тяжкого язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них послав тебе, вони будуть слухати тебе!

not to many peoples of profound speech nor of hard language, whose words thou can not understand. Surely, had I sent thee to them, they would have hearkened unto thee.

7 А ле Ізраїлів дім не захоче слухатися тебе, бо вони не хочуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім твердолобі та жорстокосерді вони!

But the house of Israel will not desire to hear; for they do not desire to hear me: for all the house of Israel are impudent and hardhearted.

8 О сь Я зробив твоє обличчя твердим проти їхнього обличчя, і чоло твоє твердим проти лоба їхнього.

Behold, I have made thy face strong against their faces, and thy forehead strong against their foreheads.

9 Я к той діямант, твердішим від скелі, зробив Я чоло твоє, не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохобности!

As diamond harder than flint I have made thy forehead: do not fear them, neither be dismayed at their looks, though they are a rebellious house.

10 І сказав Він до мене: Сину людський, усі Мої слова, які говорю Я до тебе, візьми в своє серце та слухай вухами своїми.

Moreover he said unto me, Son of man, all my words that I shall speak unto thee receive in thine heart, and hear with thine ears.

11 І йди, піди до вигнанців, до синів твого народу, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, а вони чи послухаються, чи занехають.

And go, and enter in among the captives, unto the sons of thy people, and thou shalt speak unto them, and tell them, Thus hath the Lord GOD said, They will not hear, nor forbear.

12 І підійняв мене Дух, і я почув за собою гуркіт громового голосу: Благословенна слава Господня! із свого місця,

And the Spirit took me up, and I heard behind me a voice of great thunder of the blessed glory of the LORD leaving his place,

13 і шум крил живих істот, що дотикались одне об одне, і цокіт коліс рівночасно з ними, і гуркіт громового голосу!...

and the noise of the wings of the living creatures that touched one another, and the noise of the wheels over against them, and a noise of great thunder.

14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огірчений в лютості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна!

And the Spirit lifted me up and took me away, and I went in bitterness, in the heat of my spirit; but the hand of the LORD was strong upon me.

15 І прийшов я до вигнанців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кевар, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпілий.

And I came unto the captives at Telabib, that dwelt by the river of Chebar, and I sat where they sat, and remained there disheartened among them seven days.

16 І сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:

¶ And it came to pass at the end of the seven days, that the word of the LORD came unto me, saying,

17 С ину людський, Я настановив тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи їх від Мене.

Son of man, I have placed thee as a watchman unto the house of Israel; therefore thou shalt hear the word at my mouth and give them warning from me.

18 К оли Я скажу безбожному: Конче помреш, а ти не остережеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!

When I say unto the wicked, Thou shalt surely die and thou dost not give him warning, nor speak to warn the wicked from his wicked way, that he might live, the same wicked man shall die for his iniquity; but his blood I will require at thine hand.

19 А ле ти, коли остережеш несправедливого, а він не вернеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятував.

Yet if thou warn the wicked and he does not turn from his wickedness nor from his wicked way, he shall die for his iniquity; but thou hast delivered thy soul.

20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу спотикання перед ним, і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!

Again, When the righteous man turns from his righteousness and commits iniquity and I lay a stumblingblock before him, he shall die because thou hast not given him warning; he shall die in his sin, and his righteousness which he has done shall not be remembered; but his blood I will require at thy hand.

21 А ти, коли остережеш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити буде він жити, бо був остережений, а ти душу свою врятував.

Nevertheless if thou warn the righteous man that the righteous not sin and he does not sin, he shall surely live because he is warned; also thou hast delivered thy soul.

22 І була там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: Устань, вийди до долини, і там Я буду говорити з тобою.

¶ And the hand of the LORD came upon me there; and he said unto me, Arise, go forth into the plain, and I will talk with thee there.

23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кевар. І впав я на обличчя своє...

Then I arose and went forth into the plain, and, behold, the glory of the LORD stood there as the glory which I saw by the river of Chebar; and I fell on my face.

24 Т а ввійшов у мене Дух, і звів мене на ноги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: Увійди, замкнися в середині свого дому!

Then spirit entered into me and set me upon my feet, and he spoke with me and said unto me, Go, shut thyself within thine house.

25 А ти, сину людський, ось дадуть на тебе шнури, і зв'яжуть тебе ними, і ти не вийдеш з-поміж них!

And thou, O son of man, behold, they shall put bands upon thee and shall bind thee with them, and thou shalt not go out among them;

26 А язик твій приліплю до твого піднебіння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони дім ворохобний.

and I will make thy tongue cleave to the roof of thy mouth that thou shalt be dumb and shalt not be to them a reprover; for they are a rebellious house.

27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог. Хто хоче слухати нехай слухає, а хто хоче занехати нехай занехає, бо вони дім ворохобний!

But when I speak with thee, I will open thy mouth; and thou shalt say unto them, Thus hath the Lord GOD said: He that hears, let him hear, and he that forbears; let him forbear: for they are a rebellious house.