1 І сказав Він до мене: Сину людський, з'їж, що знайдеш! З'їж цього звоя, і йди, говори до Ізраїлевого дому!

Then He said to me, “Son of man, eat what is in front of you. Eat this book, then go and speak to the people of Israel.”

2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього звоя.

So I opened my mouth, and He fed me this book.

3 І сказав Він до мене: Сину людський, нагодуй свого живота, і наповни своє нутро тим звоєм, що даю Я тобі! І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.

And He said to me, “Son of man, eat this book that I give you and fill your stomach with it.” So I ate it, and it was as sweet as honey in my mouth.

4 І сказав Він до мені: Сину людський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми словами.

Then He said to me, “Son of man, go to the people of Israel, and speak My words to them.

5 Б о ти посланий не до народу чужої мови та тяжкого язика, але до Ізраїлевого дому,

For you are not being sent to people of strange speech and a hard language, but to the people of Israel.

6 н е до численних народів чужої мови та тяжкого язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них послав тебе, вони будуть слухати тебе!

You are not being sent to many people of strange speech and a hard language whom you cannot understand. If I had sent you to them, they would have listened to you.

7 А ле Ізраїлів дім не захоче слухатися тебе, бо вони не хочуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім твердолобі та жорстокосерді вони!

But the people of Israel will not listen to you, for they are not willing to listen to Me. All the people of Israel are strong-willed and show no respect.

8 О сь Я зробив твоє обличчя твердим проти їхнього обличчя, і чоло твоє твердим проти лоба їхнього.

See, I have made you as strong-willed and as hard as they are.

9 Я к той діямант, твердішим від скелі, зробив Я чоло твоє, не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохобности!

I have made your forehead harder than the hardest stone. Do not be afraid of them. Do not be afraid of how they look, even if they do not obey Me.”

10 І сказав Він до мене: Сину людський, усі Мої слова, які говорю Я до тебе, візьми в своє серце та слухай вухами своїми.

He said to me, “Son of man, take all My words that I say to you into your heart, and hear with your ears.

11 І йди, піди до вигнанців, до синів твого народу, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, а вони чи послухаються, чи занехають.

Then go to the Jews who have been taken away from their land. Go to the sons of your people. And if they listen or not, tell them, ‘This is what the Lord God says.’”

12 І підійняв мене Дух, і я почув за собою гуркіт громового голосу: Благословенна слава Господня! із свого місця,

Then the Spirit lifted me up, and I heard a loud sounding voice behind me say, “Great is the shining-greatness of the Lord from His place.”

13 і шум крил живих істот, що дотикались одне об одне, і цокіт коліс рівночасно з ними, і гуркіт громового голосу!...

I heard the sound of the wings of the living beings touching one another, and the sound of the wheels beside them. It was a loud rushing sound.

14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огірчений в лютості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна!

The Spirit lifted me up and took me away. And I went with a bitter and angry spirit. The hand of the Lord was strong upon me.

15 І прийшов я до вигнанців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кевар, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпілий.

Then I came to the Jews who had been taken from their land and who lived by the Chebar River at Tel-abib. I sat among them seven days where they were living, and I was filled with fear. Ezekiel to Watch Over Israel

16 І сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:

At the end of seven days the Word of the Lord came to me, saying,

17 С ину людський, Я настановив тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи їх від Мене.

“Son of man, I have chosen you to be a watchman over the people of Israel. Whenever you hear a word from My mouth, tell them of the danger.

18 К оли Я скажу безбожному: Конче помреш, а ти не остережеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!

If I say to the sinful man, ‘You will die for sure,’ and you do not tell him of the danger, and try to turn him from his sinful way so that he may live, that sinful man will die in his sin. But you will be guilty for his blood.

19 А ле ти, коли остережеш несправедливого, а він не вернеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятував.

But if you tell a sinful man of the danger he is in, and he does not turn from his sins or from his sinful way, then he will die in his sin. But you will have saved yourself.

20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу спотикання перед ним, і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!

Again, if a right and good man turns away from his right and good way and sins, and I put a cause of falling in his way, he will die. Because you have not told him of the danger, he will die in his sin, and the right and good things he has done will not be remembered. But you will be guilty for his blood.

21 А ти, коли остережеш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити буде він жити, бо був остережений, а ти душу свою врятував.

Yet if you have told the right and good man of the danger of his sinning, and he does not sin, he will live for sure because he listened to you. And you will have saved yourself.” Ezekiel Is Not Able to Speak

22 І була там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: Устань, вийди до долини, і там Я буду говорити з тобою.

The hand of the Lord was upon me there, and He said to me, “Get up, go out to the plain, and I will speak to you there.”

23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кевар. І впав я на обличчя своє...

So I got up and went out to the plain, and saw the shining-greatness of the Lord standing there. It was like the shining-greatness which I saw by the Chebar River, and I fell on my face.

24 Т а ввійшов у мене Дух, і звів мене на ноги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: Увійди, замкнися в середині свого дому!

Then the Spirit came into me and made me stand on my feet. And He spoke and said to me, “Go, shut yourself up in your house.

25 А ти, сину людський, ось дадуть на тебе шнури, і зв'яжуть тебе ними, і ти не вийдеш з-поміж них!

As for you, son of man, they will put ropes on you and tie you up with them, so that you cannot go out among the people.

26 А язик твій приліплю до твого піднебіння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони дім ворохобний.

And I will make your tongue stick to the roof of your mouth so that you cannot speak. You will not be able to speak sharp words to them, for they will not obey Me.

27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог. Хто хоче слухати нехай слухає, а хто хоче занехати нехай занехає, бо вони дім ворохобний!

But when I speak to you, I will open your mouth, and you will tell them, ‘This is what the Lord God says.’ He who hears, let him hear. And he who is not willing to hear, let him not be willing. For they are a sinful people.