1 І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: Виведіть усіх людей від мене! І не було з ним нікого, коли Йосип відкрився браттям своїм.

¶ Then Joseph could not refrain himself before all those that stood by him, and he cried, Cause everyone to go out from me. And no one stood with him while Joseph made himself known unto his brethren.

2 І він голосно заплакав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

And he wept aloud; and the Egyptians and the house of Pharaoh heard.

3 І Йосип промовив до браттів своїх: Я Йосип... Чи живий ще мій батько?... І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його...

And Joseph said unto his brethren, I am Joseph; does my father yet live? And his brethren could not answer him, for they were terrified at his presence.

4 А Йосип промовив до братів своїх: Підійдіть же до мене! І вони підійшли, а він проказав: Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту...

Then Joseph said unto his brethren, Now come near to me, I pray you. And they came near. And he said, I am Joseph your brother, whom ye sold into Egypt.

5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживлення.

Now therefore be not grieved, nor angry with yourselves that ye sold me here, for God sent me before you for life.

6 Б о ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.

For these two years the famine has been in the land, and yet there are five years in which there shall neither be plowing nor harvest.

7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

And God sent me before you that you might remain in the earth and that you might be given life by great liberty.

8 І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

So now it was not you that sent me here, but God; and he has made me as a father to Pharaoh and lord of all his house and a ruler throughout all the land of Egypt.

9 П оспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йосип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.

Make haste and go up to my father and say unto him: Thus saith thy son Joseph, God has made me lord of all Egypt; come down unto me, tarry not.

10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близький до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.

And thou shalt dwell in the land of Goshen, and thou shalt be near unto me, thou and thy sons and thy sons’ sons and thy herds and thy cows and all that thou hast.

11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.

And there I will nourish thee, for yet there are five years of famine, lest thou and thy household and all that thou hast perish of poverty.

12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

And, behold, your eyes see and the eyes of my brother Benjamin that it is my mouth that speaks unto you.

13 І оповісте батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди.

And ye shall tell my father of all my glory in Egypt and of all that ye have seen; and ye shall haste and bring down my father here.

14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніямин плакав на шиї його...

And he fell upon his brother Benjamin’s neck and wept, and Benjamin wept upon his neck.

15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А потому говорили брати його з ним.

Moreover he kissed all his brethren and wept upon them, and after that his brethren talked with him.

16 І розголошено в домі фараоновім чутку, говорячи: Прийшли Йосипові брати! І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.

¶ And the fame of this was heard in Pharaoh’s house, saying, Joseph’s brethren have come; and it pleased Pharaoh well, and his slaves.

17 І промовив фараон до Йосипа: Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.

And Pharaoh said unto Joseph, Say unto thy brethren, Do this: lade your beasts and go, return unto the land of Canaan

18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам добра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.

and take your father and your households and come unto me; and I will give you the good of the land of Egypt, and ye shall eat the fat of the land.

19 А ти одержав наказа сказати: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.

Now thou art commanded, do this: take wagons out of the land of Egypt for your little ones and for your wives and bring your father and come.

20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю ваше воно.

Also regard not your stuff, for the good of all the land of Egypt is yours.

21 І зробили так Ізраїлеві сини. А Йосип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.

And the sons of Israel did so, and Joseph gave them wagons, according to the commandment of Pharaoh, and gave them provisions for the way.

22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.

To each one of them all he gave changes of clothing; but to Benjamin he gave three hundred pieces of silver and five changes of clothing.

23 А батькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.

And to his father he sent after this manner: ten asses laden with the best of Egypt and ten she asses laden with wheat and bread and food for his father on the way.

24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: Не сваріться в дорозі!

So he sent his brethren away, and they departed. And he said unto them, See that ye do not fight along the way.

25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.

¶ And they went up out of Egypt and came into the land of Canaan unto Jacob, their father,

26 І розповіли йому, кажучи: Ще Йосип живий, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...

and told him, saying, Joseph is yet alive, and he is lord over all the land of Egypt. And his heart fainted, for he did not believe them.

27 І переказували йому всі слова Йосипові, що говорив він до них. І як побачив він вози, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.

And they told him all the words of Joseph, which he had said unto them; and when he saw the wagons which Joseph had sent to carry him, the spirit of Jacob, their father, revived:

28 І промовив Ізраїль: Досить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!

Then Israel said, It is enough; Joseph my son is yet alive; I will go and see him before I die.