1 Д ля дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Con nuestros oídos, Dios, hemos oído, nuestros padres nos han contado la obra que hiciste en sus días, en los tiempos antiguos.

2 ( 44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Tú con tu mano echaste las naciones y los plantaste a ellos; afligiste a los pueblos y los arrojaste,

3 ( 44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

pues no se apoderaron de la tierra por su espada, ni su brazo los libró; sino tu diestra, tu brazo, y la luz de tu rostro, porque te complaciste en ellos.

4 ( 44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Tú, Dios, eres mi rey; ¡manda salvación a Jacob!

5 ( 44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

Por medio de ti sacudiremos a nuestros enemigos; en tu nombre hollaremos a nuestros adversarios,

6 ( 44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

porque no confiaré en mi arco ni mi espada me salvará,

7 ( 44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

pues tú nos has guardado de nuestros enemigos, has avergonzado a los que nos aborrecían.

8 ( 44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

¡En Dios nos gloriaremos todo el tiempo y por siempre alabaremos tu nombre! Selah

9 ( 44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Pero nos has desechado, nos has hecho avergonzar, y ya no sales con nuestros ejércitos.

10 ( 44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Nos hiciste retroceder delante del enemigo y nos saquean para sí los que nos aborrecen.

11 ( 44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Nos entregas como ovejas al matadero y nos has esparcido entre las naciones.

12 ( 44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Has vendido a tu pueblo de balde; ¡no exigiste ningún precio!

13 ( 44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Nos has hecho objeto de afrenta de nuestros vecinos; nos pones por escarnio y por burla de los que nos rodean.

14 ( 44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Nos pusiste por proverbio entre las naciones; todos al vernos menean la cabeza.

15 ( 44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

Cada día mi vergüenza está delante de mí y la confusión cubre mi rostro

16 ( 44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

por la voz del que me vitupera y me deshonra, por razón del enemigo y del vengativo.

17 ( 44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

Todo esto nos ha venido, y no nos hemos olvidado de ti ni hemos faltado a tu pacto.

18 ( 44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

No se ha vuelto atrás nuestro corazón ni se han apartado de tus caminos nuestros pasos,

19 ( 44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

para que nos arrojaras al lugar de los chacales y nos cubrieras con la sombra de la muerte.

20 ( 44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

Si nos hubiéramos olvidado del nombre de nuestro Dios o alzado nuestras manos hacia un dios ajeno,

21 ( 44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

¿no lo descubriría Dios?, pues él conoce los secretos del corazón.

22 ( 44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Pero por causa de ti nos matan cada día; somos contados como ovejas para el matadero.

23 ( 44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

¡Despierta! ¿Por qué duermes, Señor? ¡Despierta! No te alejes para siempre.

24 ( 44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

¿Por qué escondes tu rostro, y te olvidas de nuestra aflicción y de la opresión nuestra?

25 ( 44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...

Porque nuestra alma está agobiada hasta el polvo y nuestro cuerpo está postrado hasta la tierra,

26 ( 44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

¡levántate para ayudarnos y redímenos por causa de tu misericordia!