1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,

А в първия ден на седмицата, сутринта рано, жените дойдоха на гроба, като носеха аромати, които бяха приготвили.

2 т а й застали, що камінь від гробу відвалений був.

И намериха камъка отвален от гроба.

3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

И като влязоха, не намериха тялото на Господ Исус.

4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

А докато бяха в недоумение за това, ето, пред тях застанаха двама мъже с ослепително облекло.

5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

И обзети от страх, те наведоха лица към земята; а мъжете им казаха: Защо търсите Живия между мъртвите?

6 Н ема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

Няма Го тук, но възкръсна. Спомнете си какво ви говореше, когато беше още в Галилея,

7 В ін казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

като казваше, че Човешкият Син трябва да бъде предаден на грешни човеци, да бъде разпънат и на третия ден да възкръсне.

8 І згадали вони ті слова Його!

И си спомниха думите Му.

9 А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

И като се върнаха от гроба, известиха всичко това на единадесетте и на всички други.

10 Т о були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

А това бяха Мария Магдалена, Йоанна и Мария, майката на Яков, и другите жени с тях, които казаха тези неща на апостолите.

11 Т а слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

А тези думи им се видяха като празни приказки и не им повярваха.

12 П етро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

А Петър стана и изтича на гроба, и като надникна, видя саваните, положени отделно; и отиде у дома си, като се чудеше за станалото. Исус Христос се явява на двама ученици по пътя за Емаус

13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

И, ето, в същия ден двама от тях отиваха в едно село на име Емаус, отдалечено на шестдесет стадия от Йерусалим.

14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

И те разговаряха помежду си за всичко онова, което беше станало.

15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

И докато разговаряха и разискваха, сам Исус се приближи и вървеше с тях;

16 О чі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

но силата на очите им бе отслабена, за да не Го познаят.

17 І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

Той им каза: Какви са тези думи, които разменяте помежду си по пътя? И те се спряха натъжени.

18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

И един от тях, на име Клеопа, Му отговори: Нима само Ти ли си пришълец в Йерусалим и не си узнал това, което стана там тези дни?

19 І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

И ги попита: Кое? А те му отговориха: Станалото с Исус Назарянина, Който беше пророк, силен в дело и слово пред Бога и пред целия народ;

20 Я к первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

и как нашите главни свещеници и началници Го предадоха да бъде осъден на смърт и Го разпънаха.

21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

А ние се надявахме, че Той е Онзи, Който ще избави Израел. И освен всичко това вече е трети ден, откакто стана това.

22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

При това и някои от жените измежду нас ни смаяха, като отишли рано сутринта на гроба

23 в они тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

и не намерили тялото Му, дойдоха и казаха, че видели и видение на ангели, които казали, че Той бил жив.

24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

И някои от онези, които бяха с нас, отидоха на гроба и намериха всичко така, както казаха жените; а Него не видели.

25 Т оді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

И Той им каза: О, неразумни и мудни по сърце, да вярвате във всичко, което са говорили пророците!

26 Ч и ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

Не трябваше ли Христос да пострада така и да влезе в Своята слава?

27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

И като почна от Моисей и от всички пророци, им тълкуваше писаното за Него във всичките Писания.

28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

И приближиха селото, в което отиваха; а Той се държеше, като че отива по-надалеч.

29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

Но те Го задържаха и казаха: Остани с нас, защото е привечер и денят вече е превалил. И Той влезе да остане с тях.

30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

И когато седна с тях на трапезата, взе хляба и благослови, разчупи и им го подаде.

31 Т оді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

Тогава очите им се отвориха и те Го познаха; а Той стана невидим за тях.

32 І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

И разискваха помежду си: Не гореше ли в нас сърцето ни, когато ни говореше по пътя и когато ни тълкуваше Писанията?

33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

И в същия час станаха и се върнаха в Йерусалим, където намериха събрани единадесетте и тези, които бяха с тях,

34 я кі розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

които казаха: Господ наистина възкръснал и се явил на Симон.

35 А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

Те пък разказаха за станалото по пътя и как Го познаха, когато разчупваше хляба. Исус Христос се явява на апостолите в Йерусалим

36 І , як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

И когато говореха за това, сам Исус застана между тях и им каза: Мир вам!

37 А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

А те се стреснаха и се уплашиха, като мислеха, че виждат дух.

38 В ін же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

И Той им каза: Защо се смущавате и защо се пораждат такива мисли в сърцата ви?

39 П огляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

Погледнете ръцете Ми и нозете Ми - Аз съм същият; пипнете Ме и вижте, защото дух няма плът и кости, както виждате, че Аз имам.

40 І , промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

И като каза това, им показа ръцете и нозете Си.

41 І , як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

Но понеже те от радост още не вярваха и се чудеха, Той каза: Имате ли тук нещо за ядене?

42 В они ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

И Му дадоха парче печена риба и меден сок.

43 І , взявши, Він їв перед ними.

И взе и яде пред тях.

44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

Исус им каза: Тези са думите, които ви говорих, когато бях още с вас, че трябва да се изпълни всичко, което е писано за Мене в Моисеевия закон, в пророците и в псалмите.

45 Т оді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

Тогава им отвори ума, за да разберат Писанията.

46 І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

И им каза: Така е писано, че Христос трябва да пострада и да възкръсне от мъртвите на третия ден,

47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

и че трябва да се проповядва в Негово име покаяние и прощение на греховете между всички народи, като се започне от Йерусалим.

48 А ви свідки того.

Вие сте свидетели за това.

49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

И, ето, Аз изпращам върху вас обещанието на Моя Отец; а вие стойте в града Йерусалим, докато се облечете със сила отгоре. Възнесението на Исус Христос

50 І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

И ги заведе до едно място срещу Витания; и вдигна ръцете Си да ги благослови.

51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

И като ги благославяше, отдели се от тях и се възнесе на небето.

52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

А те Му се поклониха и се върнаха в Йерусалим с голяма радост;

53 І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.

и прекарваха постоянно в храма, като хвалеха и благославяха Бога.