1 Х валіть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!
(По слав. 146.) Хвалете Господа; защото е добро нещо да пеем хваления на нашия Бог, защото е приятно и хвалението е прилично.
2 Г осподь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.
Господ съгражда Йерусалим, събира Израелевите заточеници.
3 В ін зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,
Изцелява съкрушените в сърце и превързва скърбите им.
4 в ираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.
Изброява броя на звездите, нарича ги всички по име.
5 В еликий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Велик е нашият Господ и голяма е силата Му; разумът Му е безпределен.
6 Г осподь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.
Господ укрепява кротките, а нечестивите унижава до земята.
7 Д айте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:
Пейте на Господа и Му благодарете, пейте хваления с арфа на нашия Бог,
8 В ін хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,
Който покрива небето с облаци, приготвя дъжд за земята и прави да расте трева по планините;
9 х удобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!
Който дава храна на животните и на гарвановите пилета, които пиукат.
10 Н е в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,
Не се наслаждава в силата на коня, нито има благоволение в краката на мъжете.
11 Г осподь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!
Господ има благоволение в онези, които се боят от Него, в онези, които уповават на Неговата милост. (По слав. 147.)
12 Х вали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
Славѝ Господа, Йерусалиме; хвалѝ твоя Бог, Сионе;
13 б о зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
защото Той укрепва лостовете на твоите порти, благославя синовете ти сред теб.
14 ч инить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
Установява мир в твоите предели, насища те с най-изрядната пшеница.
15 п осилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!
Изпраща заповедта Си по земята; словото Му тича много бързо;
16 Д ає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,
дава сняг като въ̀лна, разпръсква сланата като пепел,
17 В ін кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?
хвърля леда Си като късове; пред мраза Му кой може да устои?
18 Т а Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!
Пак изпраща словото Си и ги разтопява; прави вятъра Си да духа и водите да текат.
19 С воє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:
Възвестява словото Си на Яков, наредбите Си и законите Си - на Израел.
20 д ля жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
Не е постъпил така с никой друг народ; и те не са познали присъдите Му. Алилуя!