1 З аспіваю ж я вам про Свойого Улюбленого пісню любовну про Його виноградника! На плодючому версі гори виноградника мав був Мій Приятель.

Сега ще пея на любимия си, песен на обичния си за лозето Му. Любимият ми имаше лозе на много плодородно бърдо.

2 І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив, і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград, та він уродив дикі ягоди!

Окопа го и го очисти от камъните, и го насади с отбрана лоза, съгради кула сред него, изкопа още и лин в него; и очакваше сладко грозде, но то роди диво.

3 Т епер же ти, єрусалимський мешканче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:

И сега, йерусалимски жители и Юдейски мъже, отсъдете, моля, между Мен и лозето Ми.

4 щ о ще можна вчинити було для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі ягоди?

Какво повече беше възможно да се направи за лозето Ми, което не му направих? Защо тогава, когато очаквах да роди сладко грозде, то роди диво?

5 А тепер завідомлю Я вас, що зроблю для Свого виноградника: живопліт його викину, і він буде на знищення, горожу його розвалю, і він на потоптання буде,

И сега ще ви кажа какво ще направя с лозето Си: ще махна плета му и то ще се похаби; ще разбия оградата му и то ще бъде потъпкано;

6 з роблю Я загубу йому, він не буде обтинаний ані підсапуваний, і виросте терня й будяччя на ньому, а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього!

и ще го запустя; няма да бъде подрязано, нито прекопано, а ще роди глогове и шипки; ще заповядам още на облаците да не изливат дъжд над него.

7 Б о виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк...

Защото лозето на Господа на Силите е Израелевият дом и Юдейските мъже са градината, която Го зарадва; и Той очакваше от тях правосъдие, но ето кръвопролитие, правда, но ето вопъл.

8 Г оре тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите серед краю!

Горко на онези, които прибавят къща към къща и събират нива с нива, докато не остане място и вие си направите да живеете сами сред земята! Присъдата за греха на Юдея

9 В мої уші сказав був Господь Саваот: Направду, багато домів попустошені будуть, великі та добрі, і не буде мешканця для них.

Господ на Силите ми казва в ушите: Наистина много къщи ще запустеят без жители, даже големи и хубави къщи;

10 Б о десять загонів землі виноградника бата одного вродять, а насіння одного хомера породить ефу.

защото десет уврата лозе ще дадат само един бат вино, а един кор семе ще даде само една ефа плод.

11 Г оре тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п'янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись!

Горко на онези, които подраняват сутрин, за да търсят спиртно питие, които продължават до вечер, докато ги разпали виното!

12 І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино за їхню гулянку, а на діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук.

И с арфа и псалтир, с тъпанче и свирка, и с вино са техните угощения; а не се взират в делото Господне, нито са внимавали в действието на ръцете Му.

13 Т ому піде народ Мій на вигнання непередбачено, і вельможі його голодуватимуть, а натовп його висохне з прагнення...

Затова Моят народ е закаран в плен - защото няма знание; а и почтените им мъже умират от глад и множеството им съхне от жажда;

14 Т ому то розширив шеол пожадливість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зійде до нього його пишнота, і його натовп, і гуркіт його, й ті, що тішаться в ньому.

затова става по-лакома преизподнята и отваря безмерно устата си; и в нея слизат славата им и множеството им, и великолепието им, и онези, които се веселят между тях.

15 І людина понижиться, і упокориться муж, а очі високих поникнуть,

И долният човек се навежда и големецът се унижава, и очите на високоумните се свеждат;

16 а Господь Саваот возвеличиться в суді, і Бог Святий виявить святість Свою в справедливості!

а Господ на Силите се възвисява чрез правосъдие и святият Бог се освещава чрез правда.

17 І пастися будуть овечки, немов би на луці своїй, а зоставлене з ситих чужі поїдять.

Тогава агнетата ще пасат, както в пасбищата си; и чужденци ще изядат запустелите пасбища на богатите.

18 Г оре тим, що вину притягають до себе шнурами марноти, а гріх як мотуззям від воза,

Горко на онези, които теглят беззаконието с въжета от лъжи и греха - като с ремъци от товарна кола,

19 т а кажуть: Хай квапиться Він, хай принаглить Свій чин, щоб ми бачили, а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і нехай прийде і пізнаємо ми!

които казват: Нека бърза, нека ускори делото Си, за да го видим; и нека приближи и дойде намерението на Святия Израелев, за да го разберем!

20 Г оре тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!

Горко на онези, които наричат злото добро, а доброто - зло; които заменят тъмнина за светлина, а светлина за тъмнина; които заменят горчиво за сладко, а сладко за горчиво!

21 Г оре мудрим у власних очах та розумним перед собою самим!

Горко на онези, които са мъдри в своите очи и които са разумни пред себе си!

22 Г оре тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п'янкого напою,

Горко на онези, които са герои в пиенето на вино и силни да приготвят спиртно питие,

23 щ о несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього...

които за дарове оправдават беззаконника и отнемат от праведника правото му!

24 Т ому, як огненний язик пожирає стерню, а від полум'я никне трава, отак спорохнявіє корінь у них, і рознесеться їхній цвіт, немов курява, бо від себе відкинули Закон Господа Саваота, і знехтували вони слово Святого Ізраїлевого!

Затова както огнен пламък поглъща плявата и както сламата се губи в пламъка, така и техният корен ще изгние и цветът им ще се разпръсне като прах. Защото отхвърлиха поуката на Господа на Силите и презряха думата на Святия Израелев.

25 Т ому запалився гнів Господа на народ Його, і на нього Він витягнув руку Свою, та й уразив його: і захиталися гори, і сталось їхнього трупу, як сміття серед вулиць!... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!

Затова гневът на Господа пламна против народа Му и Той протегна ръката Си против тях и ги порази; и потрепериха хълмовете и техните трупове станаха като смет сред улиците. При все това гневът Му не се отвърна, а ръката Му е още протегната.

26 І підійме прапора народу здалека, і засвище йому з кінця краю, і прийде він хутко та легко,

И Той ще издигне знаме за народите отдалеч и ще засвири за всеки от тях от края на земята; и, ето, те скоро ще дойдат набързо.

27 н емає між ними утомленого та такого, який би спіткнувся! Не дримає ніхто і не спить, а пояс із стегон його не здіймається та не зривається шнур при взутті його.

Никой от тях няма да се умори, нито ще се спъне, никой няма да задреме, нито ще заспи; нито ще се разпаше поясът от кръста им, нито ще се скъса ремъкът на обувките им.

28 Й ого стріли погострені, і всі луки його понатягувані. Копита у коней його немов кремінь вважаються, а колеса його немов вихор.

Стрелите им са остри и всичките им лъкове - опънати; копитата на конете им ще се смятат за кремък и колелата им - за вихрушка.

29 Й ого рик як левиці, і він заричить, немов ті левчуки, і він загарчить, і здобич ухопить, й її понесе, і ніхто не врятує!

Ревът им ще бъде като на лъв; те ще реват като млади лъвове. Да! Ще реват и ще сграбчат лова, и ще го завлекат, и няма да има кой да го отърве.

30 І на нього ревітиме він того дня, як те море реве... І погляне на землю, а там густа темрява, і світло померкло у хмарах її...

И в същия ден ще реват против тях като морското бучене; и ако погледне някой към земята - ето, тъмнина и неволя, и светлината, помрачена през облаците ѝ.