1 ( 8-23) Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.

Прошлое принизило землю Завулона и землю Неффалима, но грядущее прославит языческую Галилею, на пути к морю, за Иорданом.

2 ( 9-1) Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!

Народ, идущий во тьме, увидел великий свет; на живущих в стране смертной тени воссиял свет.

3 ( 9-2) Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!

Ты умножил народ, увеличил их радость; они радуются пред Тобой, как радуются во время жатвы, как ликуют, деля добычу.

4 ( 9-3) Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.

Ведь, как в день поражения Мадиана, Ты сломал тяготившее их ярмо, сломал брус у них на плечах и палку притеснителя.

5 ( 9-4) Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю, стане все це пожежею, за їжу огню!

Всякая обувь воинов, бывшая в битве, и всякая одежда, обагренная кровью, будут отданы на сожжение, станут пищей огня.

6 ( 9-5) Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.

Ведь Младенец родился нам, Сын дан нам! На плечи Его будет возложена власть, и Он будет назван: Чудесный Советник, Могучий Бог, Вечный Отец, Князь, дарующий мир.

7 ( 9-6) Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!

Умножению власти Его и мира нет конца; правит Он на престоле Давида, царством Его, утверждая и поддерживая его правосудием и праведностью отныне и вовеки. Ревность Господа Сил сделает это. Гнев Господа на Израиль

8 ( 9-7) Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,

Владыка послал слово против Иакова, и падет оно на Израиль.

9 ( 9-8) і пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця:

Узнает его весь народ – Ефрем и жители Самарии – говорящие гордо, с надменным сердцем:

10 ( 9-9) Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано, та замінимо їх кедрами!

– Обрушились кирпичи – отстроим тесаным камнем, тутовые деревья срублены – мы их заменим кедрами.

11 ( 9-10) Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував:

Но Господь воздвиг против них врагов Рецина, поднял на них неприятелей.

12 ( 9-11) Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!

Арамеи с востока и филистимляне с запада пожрали Израиль раскрытым ртом. Но и тогда гнев Его не отвратится, и рука Его еще будет занесена.

13 ( 9-12) Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота...

Но народ не возвращается к Тому, Кто разит их, и не ищет Господа Сил.

14 ( 9-13) Тому то Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня.

Тогда Господь отсечет у Израиля и голову, и хвост, пальмы ветвь и тростник в один день;

15 ( 9-14) Старий та поважаний це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.

старейшины и знатный люд – это голова, пророки, что учат лжи, – это хвост.

16 ( 9-15) І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними.

Вожди этого народа сбили его с пути, ведомые ими бредут по ложной дороге.

17 ( 9-16) Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...

Поэтому Владыка не порадуется юношам, не пожалеет сирот и вдов, ведь каждый – безбожник и злодей, всякий язык говорит низости. Но и тогда гнев Его не отвратится, и рука Его еще будет занесена.

18 ( 9-17) Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму...

Нечестие пылает, как огонь, пожирает терновник и колючки, поджигает лесные чащи, так что они вздымаются ввысь столбами дыма.

19 ( 9-18) Від лютости Господа Саваота земля загориться, і стане народ, як пожива огню, і не пощадить жоден брата свого!...

Гневом Господа Сил опалится земля; люди станут пищей для огня, и никто не пощадит своего брата.

20 ( 9-19) І різати буде праворуч, та буде голодний, і жертиме зліва, але не насититься, кожен жертиме тіло рамена свого:

Станут пожирать справа, но останутся голодными; будут есть слева, но не наедятся; всякий будет пожирать плоть своего потомства:

21 ( 9-20) Манасія Єфрема, а Єфрем Манасію, разом обоє на Юду... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...

Манассия будет пожирать Ефрема, Ефрем – Манассию, и вместе они обратятся против Иуды. Но и тогда гнев Его не отвратится, и рука Его еще будет занесена.