1 В один из дней, когда Иисус учил в храме, проповедуя Радостную Весть, к Нему пришли первосвященники и учители Закона со старейшинами.

І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

2 – Скажи нам, чьей властью Ты все это делаешь и кто дал Тебе эту власть? – спросили они.

та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

3 В ответ Иисус сказал: – Я тоже задам вам вопрос. Скажите,

І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

4 о т кого Иоанн получил свое право крестить – с Небес или от людей?

Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

5 О ни стали совещаться между собой: – Если мы скажем: «С Небес», то Он спросит: «Почему же вы ему не поверили?»

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

6 Е сли скажем: «От людей», то весь народ побьет нас камнями, ведь они убеждены, что Иоанн был пророком.

А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

7 – Мы не знаем, от кого, – ответили они.

І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

8 – Тогда и Я вам не скажу, чьей властью Я все это делаю, – сказал им Иисус. Притча о злых виноградарях (Мат. 21: 33-46; Мк. 12: 1-12)

А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

9 О н начал рассказывать народу притчу: – Один человек посадил виноградник. Он отдал его внаем виноградарям, а сам уехал в далекую страну на долгое время.

І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

10 К огда пришло время, он послал слугу к виноградарям, чтобы они дали причитающуюся ему часть урожая. Виноградари же избили слугу и отослали его с пустыми руками.

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

11 О н послал другого слугу, но они и этого избили, поиздевались над ним и отослали с пустыми руками.

І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

12 О н послал третьего слугу. Они и этого изранили и выбросили из виноградника.

І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

13 Т огда хозяин виноградника подумал: «Что же мне делать? Пошлю своего любимого сына, может, хоть его они устыдятся».

Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

14 К огда же виноградари увидели сына, они решили: «Это наследник. Давайте убьем его, чтобы наследство стало нашим».

Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

15 О ни выбросили его из виноградника и убили. Что теперь сделает с ними хозяин виноградника?

І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

16 О н придет и убьет тех виноградарей, а виноградник отдаст другим. Слышавшие это воскликнули: – Пусть этого не случится!

Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

17 Н о Иисус, взглянув на них, сказал: – Что означают слова Писания: «Камень, Который отвергли строители, стал краеугольным»?

А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

18 К аждый, кто упадет на Тот Камень, разобьется вдребезги, а на кого Он упадет, того раздавит.

Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

19 У чители Закона и первосвященники, поняв, что эту притчу Иисус рассказал о них, хотели немедленно арестовать Его, но побоялись народа. Вопрос об уплате налогов (Мат. 22: 15-22; Мк. 12: 13-17)

А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

20 О ни стали внимательно следить за Иисусом и подослали к Нему людей, которые, притворясь искренними, попытались бы подловить Его на слове, чтобы можно было отдать Его во власть наместника.

І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

21 Т е спросили Иисуса: – Учитель, мы знаем, что Ты правильно говоришь и учишь. Ты беспристрастен и истинно учишь Божьему пути.

І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

22 С ледует ли нам платить налог кесарю или нет?

Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

23 И исус видел их лукавство и сказал:

Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

24 – Покажите Мне динарий. Кто на нем изображен, и чье на нем имя? – Кесаревы, – ответили они.

Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

25 – Вот и отдавайте кесарево кесарю, а Божье – Богу, – сказал Он им.

А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

26 О ни не могли подловить Его перед народом ни на каком Его слове, и, удивленные Его ответом, замолчали. Саддукеи задают Иисусу вопрос о воскресении мертвых (Мат. 22: 23-33; Мк. 12: 18-27)

І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

27 К Иисусу подошли несколько саддукеев, которые утверждали, что нет воскресения мертвых. Они спросили Его:

І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

28 – Учитель, Моисей написал, что если человек умрет и его жена останется без детей, то его брат должен жениться на вдове и восстановить сына своему брату.

та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

29 Т ак вот, было семь братьев. Первый брат женился и умер бездетным.

Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

30 З атем второй

І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

31 и третий женились на ней, и так все семеро. И все они умерли, не оставив детей.

І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

32 П отом умерла и женщина.

А по всіх умерла й жінка.

33 И так, после воскресения, чьей женой она будет, ведь все семеро были женаты на ней?

А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

34 И исус ответил им: – Люди этого века женятся и выходят замуж.

Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

35 Т е же, кто удостоится жить в будущем веке и будет воскрешен из мертвых, не будут ни жениться, ни выходить замуж,

А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

36 и умереть уже не смогут, но будут подобны ангелам. Они сыновья Бога, потому что участвуют в воскресении.

ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

37 А то, что мертвые воскресают, показал Моисей в истории с терновым кустом, когда он назвал Господа «Богом Авраама, Богом Исаака и Богом Иакова».

А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

38 О н Бог не мертвых, а живых, потому что для Него все живы!

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

39 Н екоторые из учителей Закона сказали: – Хорошо Ты ответил, Учитель!

Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

40 И больше уже никто не решался задавать Ему вопросы. Кем является Иисус? (Мат. 22: 41-46; Мк. 12: 35-37)

І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

41 З атем Иисус спросил их: – Почему говорят, что Христос – Сын Давида?

І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

42 Д авид ведь сам сказал в книге Псалмов: «Сказал Господь Господу моему: Сядь по правую руку от Меня,

Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

43 п ока Я не повергну врагов Твоих к ногам Твоим».

поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

44 И так, Давид называет Его Господом, как же в таком случае Он может быть его Сыном? Иисус предостерегает от лицемерия (Мат. 23: 1-7; Мк. 12: 38-39)

Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

45 В есь народ слушал Иисуса, а Он сказал Своим ученикам:

І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

46 – Остерегайтесь учителей Закона. Они ходят в длинных одеждах и любят, когда их приветствуют на площадях, любят сидеть на самых почетных местах в синагогах и на званых обедах.

Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

47 О ни разоряют дома вдов и напоказ долго молятся. Таких ждет очень суровое наказание.

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!