Дії 5 ~ Acts 5

picture

1 А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка,

And a certain man, Ananias by name, with Sapphira his wife, sold a possession,

2 т а й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів.

and did keep back of the price -- his wife also knowing -- and having brought a certain part, at the feet of the apostles he laid.

3 І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?

And Peter said, `Ananias, wherefore did the Adversary fill thy heart, for thee to lie to the Holy Spirit, and to keep back of the price of the place?

4 Х іба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!

while it remained, did it not remain thine? and having been sold, in thy authority was it not? why it that thou didst put in thy heart this thing? thou didst not lie to men, but to God;'

5 Я к Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули!

and Ananias hearing these words, having fallen down, did expire, and great fear came upon all who heard these things,

6 Ю наки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали.

and having risen, the younger men wound him up, and having carried forth, they buried.

7 І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши.

And it came to pass, about three hours after, that his wife, not knowing what hath happened, came in,

8 І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки.

and Peter answered her, `Tell me if for so much ye sold the place;' and she said, `Yes, for so much.'

9 Д о неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть...

And Peter said unto her, `How was it agreed by you, to tempt the Spirit of the Lord? lo, the feet of those who did bury thy husband at the door, and they shall carry thee forth;'

10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.

and she fell down presently at his feet, and expired, and the young men having come in, found her dead, and having carried forth, they buried by her husband;

11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це...

and great fear came upon all the assembly, and upon all who heard these things.

12 А руками апостолів стались знамена та чуда великі в народі. І були однодушно всі в Соломоновім ґанку.

And through the hands of the apostles came many signs and wonders among the people, and they were with one accord all in the porch of Solomon;

13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.

and of the rest no one was daring to join himself to them, but the people were magnifying them,

14 І все збільшувалось тих, хто вірує в Господа, безліч чоловіків і жінок,

(and the more were believers added to the Lord, multitudes both of men and women,)

15 т ак що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них.

so as into the broad places to bring forth the ailing, and to lay upon couches and mats, that at the coming of Peter, even shadow might overshadow some one of them;

16 І безліч люду збиралась до Єрусалиму з довколишніх міст, і несли недужих та хворих від духів нечистих, і були вони всі вздоровлювані!

and there were coming together also the people of the cities round about to Jerusalem, bearing ailing persons, and those harassed by unclean spirits -- who were all healed.

17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддукейської єресі, переповнились заздрощами,

And having risen, the chief priest, and all those with him -- being the sect of the Sadducees -- were filled with zeal,

18 і руки наклали вони на апостолів, і до в'язниці громадської вкинули їх.

and laid their hands upon the apostles, and did put them in a public prison;

19 А ле Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

and a messenger of the Lord through the night opened the doors of the prison, having also brought them forth, he said,

20 І діть, і, ставши, говоріть до народу у храмі всі слова цього життя.

`Go on, and standing, speak in the temple to the people all the sayings of this life;'

21 Я к це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріон і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели.

and having heard, they did enter at the dawn into the temple, and were teaching. And the chief priest having come, and those with him, they called together the sanhedrim and all the senate of the sons of Israel, and they sent to the prison to have them brought,

22 А служба, прийшовши, не знайшла їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,

and the officers having come, did not find them in the prison, and having turned back, they told,

23 г оворячи: В'язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, і сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередині ми не знайшли!

saying -- `The prison indeed we found shut in all safety, and the keepers standing without before the doors, and having opened -- within we found no one.'

24 Я к почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що б то сталося.

And as the priest, and the magistrate of the temple, and the chief priests, heard these words, they were doubting concerning them to what this would come;

25 Т а прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ.

and coming near, a certain one told them, saying -- `Lo, the men whom ye did put in the prison are in the temple standing and teaching the people;'

26 П ішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням.

then the magistrate having gone away with officers, brought them without violence, for they were fearing the people, lest they should be stoned;

27 П рипровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:

and having brought them, they set in the sanhedrim, and the chief priest questioned them,

28 Ч и ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас...

saying, `Did not we strictly command you not to teach in this name? and lo, ye have filled Jerusalem with your teaching, and ye intend to bring upon us the blood of this man.'

29 В ідповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей!

And Peter and the apostles answering, said, `To obey God it behoveth, rather than men;

30 Б ог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві.

and the God of our fathers did raise up Jesus, whom ye slew, having hanged upon a tree;

31 Й ого Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.

this one God, a Prince and a Saviour, hath exalted with His right hand, to give reformation to Israel, and forgiveness of sins;

32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому.

and we are His witnesses of these sayings, and the Holy Spirit also, whom God gave to those obeying him.'

33 Я к зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм смерть заподіяти?...

And they having heard, were cut, and were taking counsel to slay them,

34 І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести.

but a certain one, having risen up in the sanhedrim -- a Pharisee, by name Gamaliel, a teacher of law honoured by all the people -- commanded to put the apostles forth a little,

35 І промовив до них: Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте.

and said unto them, `Men, Israelites, take heed to yourselves about these men, what ye are about to do,

36 Б о перед цими днями повстав був Тевда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо.

for before these days rose up Theudas, saying, that himself was some one, to whom a number of men did join themselves, as it were four hundred, who was slain, and all, as many as were obeying him, were scattered, and came to nought.

37 П ісля нього повстав, під час перепису, Галілеянин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпорошились.

`After this one rose up, Judas the Galilean, in the days of the enrollment, and drew away much people after him, and that one perished, and all, as many as were obeying him, were scattered;

38 І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона.

and now I say to you, Refrain from these men, and let them alone, because if this counsel or this work may be of men, it will be overthrown,

39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його.

and if it be of God, ye are not able to overthrow it, lest perhaps also ye be found fighting against God.'

40 І , покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили.

And to him they agreed, and having called near the apostles, having beaten, they commanded not to speak in the name of Jesus, and let them go;

41 А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса.

they, indeed, then, departed from the presence of the sanhedrim, rejoicing that for his name they were counted worthy to suffer dishonour,

42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа.

every day also in the temple, and in every house, they were not ceasing teaching and proclaiming good news -- Jesus the Christ.