1 М удра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

Every wise woman hath builded her house, And the foolish with her hands breaketh it down.

2 Х то ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

Whoso is walking in his uprightness is fearing Jehovah, And the perverted his ways is despising Him.

3 Н а устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

In the mouth of a fool a rod of pride, And the lips of the wise preserve them.

4 Д е немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Without oxen a stall clean, And great the increase by the power of the ox.

5 С відок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

A faithful witness lieth not, And a false witness breatheth out lies.

6 Н асмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

A scorner hath sought wisdom, and it is not, And knowledge to the intelligent easy.

7 Х оди здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

Go from before a foolish man, Or thou hast not known the lips of knowledge.

8 М удрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

The wisdom of the prudent to understand his way, And the folly of fools deceit.

9 Н ерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

Fools mock at a guilt-offering, And among the upright -- a pleasing thing.

10 С ерце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

The heart knoweth its own bitterness, And with its joy a stranger doth not intermeddle.

11 Б уде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

The house of the wicked is destroyed, And the tent of the upright flourisheth.

12 Б уває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

There is a way -- right before a man, And its latter end ways of death.

13 Т акож іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

Even in laughter is the heart pained, And the latter end of joy affliction.

14 Х то підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

From his ways is the backslider in heart filled, And a good man -- from his fruits.

15 В ірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

The simple giveth credence to everything, And the prudent attendeth to his step.

16 М удрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

The wise is fearing and turning from evil, And a fool is transgressing and is confident.

17 С корий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

Whoso is short of temper doth folly, And a man of wicked devices is hated.

18 Н ерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

The simple have inherited folly, And the prudent are crowned knowledge.

19 П оклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

The evil have bowed down before the good, And the wicked at the gates of the righteous.

20 У богий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

Even of his neighbour is the poor hated, And those loving the rich many.

21 Х то погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

Whoso is despising his neighbour sinneth, Whoso is favouring the humble, O his happiness.

22 Ч и ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

Do not they err who are devising evil? And kindness and truth to those devising good,

23 К ожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

In all labour there is advantage, And a thing of the lips only to want.

24 К орона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

The crown of the wise is their wealth, The folly of fools folly.

25 С відок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

A true witness is delivering souls, And a deceitful one breatheth out lies.

26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

In the fear of Jehovah strong confidence, And to His sons there is a refuge.

27 С трах Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

The fear of Jehovah a fountain of life, To turn aside from snares of death.

28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

In the multitude of a people the honour of a king, And in lack of people the ruin of a prince.

29 Т ерпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

Whoso is slow to anger of great understanding, And whoso is short in temper is exalting folly.

30 Л агідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

A healed heart life to the flesh, And rottenness to the bones envy.

31 Х то тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

An oppressor of the poor reproacheth his Maker, And whoso is honouring Him Is favouring the needy.

32 Б езбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

In his wickedness is the wicked driven away, And trustful in his death the righteous.

33 М удрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

In the heart of the intelligent wisdom doth rest. And in the midst of fools it is known.

34 П раведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

Righteousness exalteth a nation, And the goodliness of peoples a sin-offering.

35 Л аска царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.

The favour of a king to a wise servant, And an object of his wrath is one causing shame!