1 О тже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився.

We may fear, then, lest a promise being left of entering into His rest, any one of you may seem to have come short,

2 Б о Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.

for we also are having good news proclaimed, even as they, but the word heard did not profit them, not being mixed with faith in those who heard,

3 Б о до Його відпочинку входимо ми, що ввірували, як Він провістив: Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони, хоч діла Його були вчинені від закладин світу.

for we do enter into the rest -- we who did believe, as He said, `So I sware in My anger, If they shall enter into My rest --;' and yet the works were done from the foundation of the world,

4 Б о колись про день сьомий сказав Він отак: І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї.

for He spake in a certain place concerning the seventh thus: `And God did rest in the seventh day from all His works;'

5 А ще тут: До Мого відпочинку не ввійдуть вони!

and in this again, `If they shall enter into My rest --;'

6 К оли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух,

since then, it remaineth for certain to enter into it, and those who did first hear good news entered not in because of unbelief --

7 т о ще призначає Він деякий день, сьогодні, бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець!

again He doth limit a certain day, `To-day,' (in David saying, after so long a time,) as it hath been said, `To-day, if His voice ye may hear, ye may not harden your hearts,'

8 Б о коли б Ісус Навин дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому.

for if Joshua had given them rest, He would not concerning another day have spoken after these things;

9 О тож, людові Божому залишається суботство, спочинок.

there doth remain, then, a sabbatic rest to the people of God,

10 Х то бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.

for he who did enter into his rest, he also rested from his works, as God from His own.

11 О тож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим.

May we be diligent, then, to enter into that rest, that no one in the same example of the unbelief may fall,

12 Б о Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.

for the reckoning of God is living, and working, and sharp above every two-edged sword, and piercing unto the dividing asunder both of soul and spirit, of joints also and marrow, and a discerner of thoughts and intents of the heart;

13 І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!

and there is not a created thing not manifest before Him, but all things naked and open to His eyes -- with whom is our reckoning.

14 О тож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!

Having, then, a great chief priest passed through the heavens -- Jesus the Son of God -- may we hold fast the profession,

15 Б о ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.

for we have not a chief priest unable to sympathise with our infirmities, but tempted in all things in like manner -- apart from sin;

16 О тож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.

we may come near, then, with freedom, to the throne of the grace, that we may receive kindness, and find grace -- for seasonable help.