1 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.

And Balaam said unto Balak, Build me here seven altars, and prepare me here seven bullocks and seven rams.

2 І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.

And Balak did as Balaam had spoken; and Balak and Balaam offered on every altar a bullock and a ram.

3 І сказав Валаам до Балака: Стань над своїм цілопаленням, а я піду, може стріну Господа навпроти себе, і що Він об'явить мені, я перекажу тобі. І він пішов на лису гору.

And Balaam said unto Balak, Stand by thy burnt-offering, and I will go: peradventure Jehovah will come to meet me; and whatsoever he showeth me I will tell thee. And he went to a bare height.

4 І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.

And God met Balaam: and he said unto him, I have prepared the seven altars, and I have offered up a bullock and a ram on every altar.

5 І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: Вернись до Балака, і будеш так промовляти.

And Jehovah put a word in Balaam's mouth, and said, Return unto Balak, and thus thou shalt speak.

6 І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.

And he returned unto him, and, lo, he was standing by his burnt-offering, he, and all the princes of Moab.

7 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!

And he took up his parable, and said, From Aram hath Balak brought me, The king of Moab from the mountains of the East: Come, curse me Jacob, And come, defy Israel.

8 Щ о ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на того, що гніву на нього не має Господь?

How shall I curse, whom God hath not cursed? And how shall I defy, whom Jehovah hath not defied?

9 Б о я бачу його з вершка скель, і з пагірків його оглядаю, тож народ пробуває самітно, а серед людей не рахується.

For from the top of the rocks I see him, And from the hills I behold him: lo, it is a people that dwelleth alone, And shall not be reckoned among the nations.

10 Х то ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий, як його!

Who can count the dust of Jacob, Or number the fourth part of Israel? Let me die the death of the righteous, And let my last end be like his!

11 І сказав Балак до Валаама: Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагословив їх!

And Balak said unto Balaam, What hast thou done unto me? I took thee to curse mine enemies, and, behold, thou hast blessed them altogether.

12 А той відповів та й сказав: Чи ж не те, що Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те говорити?

And he answered and said, Must I not take heed to speak that which Jehovah putteth in my mouth?

13 І сказав до нього Балак: Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога, звідти!

And Balak said unto him, Come, I pray thee, with me unto another place, from whence thou mayest see them; thou shalt see but the utmost part of them, and shalt not see them all: and curse me them from thence.

14 І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.

And he took him into the field of Zophim, to the top of Pisgah, and built seven altars, and offered up a bullock and a ram on every altar.

15 І сказав він до Балака: Стань тут над своїм цілопаленням, а я стріну там Господа.

And he said unto Balak, Stand here by thy burnt-offering, while I meet Jehovah yonder.

16 І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: Вернися до Балака, і будеш так промовляти.

And Jehovah met Balaam, and put a word in his mouth, and said, Return unto Balak, and thus shalt thou speak.

17 І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: Що ж говорив Господь?

And he came to him, and, lo, he was standing by his burnt-offering, and the princes of Moab with him. And Balak said unto him, What hath Jehovah spoken?

18 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппорів!

And he took up his parable, and said, Rise up, Balak, and hear; Hearken unto me, thou son of Zippor:

19 Б ог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?

God is not a man, that he should lie, Neither the son of man, that he should repent: Hath he said, and will he not do it? Or hath he spoken, and will he not make it good?

20 О це я одержав наказа поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну!

Behold, I have received commandment to bless: And he hath blessed, and I cannot reverse it.

21 Н е видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним голосний крик на славу Царя!

He hath not beheld iniquity in Jacob; Neither hath he seen perverseness in Israel: Jehovah his God is with him, And the shout of a king is among them.

22 Б ог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, як міць однорожця!

God bringeth them forth out of Egypt; He hath as it were the strength of the wild-ox.

23 Б о нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем, тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.

Surely there is no enchantment with Jacob; Neither is there any divination with Israel: Now shalt it be said of Jacob and of Israel, What hath God wrought!

24 Т ож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу, і аж поки не буде він пить кров забитих!

Behold, the people riseth up as a lioness, And as a lion doth he lift himself up: He shall not lie down until he eat of the prey, And drink the blood of the slain.

25 І сказав Балак до Валаама: Ні проклинати не проклинай його, ні благословити не благословляй його!

And Balak said unto Balaam, Neither curse them at all, nor bless them at all.

26 І сказав Валаам, і відповів до Балака: Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що буде промовляти Господь, те зроблю?

But Balaam answered and said unto Balak, Told not I thee, saying, All that Jehovah speaketh, that I must do?

27 І сказав Балак до Валаама: Ходи ж, візьму тебе ще до іншого місця, може сподобається в Божих очах, і ти звідти проклянеш мені його.

And Balak said unto Balaam, Come now, I will take thee unto another place; peradventure it will please God that thou mayest curse me them from thence.

28 І взяв Балак Валаама на верхів'я Пеору, що звернений до пустині.

And Balak took Balaam unto the top of Peor, that looketh down upon the desert.

29 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.

And Balaam said unto Balak, Build me here seven altars, and prepare me here seven bullocks and seven rams.

30 І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.

And Balak did as Balaam had said, and offered up a bullock and a ram on every altar.