1 І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:

And Jehovah spake unto Moses in the plains of Moab by the Jordan at Jericho, saying,

2 Н акажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.

Command the children of Israel, that they give unto the Levites of the inheritance of their possession cities to dwell in; and suburbs for the cities round about them shall ye give unto the Levites.

3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.

And the cities shall they have to dwell in; and their suburbs shall be for their cattle, and for their substance, and for all their beasts.

4 А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.

And the suburbs of the cities, which ye shall give unto the Levites, shall be from the wall of the city and outward a thousand cubits round about.

5 І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.

And ye shall measure without the city for the east side two thousand cubits, and for the south side two thousand cubits, and for the west side two thousand cubits, and for the north side two thousand cubits, the city being in the midst. This shall be to them the suburbs of the cities.

6 А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.

And the cities which ye shall give unto the Levites, they shall be the six cities of refuge, which ye shall give for the manslayer to flee unto: and besides them ye shall give forty and two cities.

7 У сі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.

All the cities which ye shall give to the Levites shall be forty and eight cities; them shall ye give with their suburbs.

8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.

And concerning the cities which ye shall give of the possession of the children of Israel, from the many ye shall take many; and from the few ye shall take few: every one according to his inheritance which he inheriteth shall give of his cities unto the Levites.

9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

And Jehovah spake unto Moses, saying,

10 П ромовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,

Speak unto the children of Israel, and say unto them, When ye pass over the Jordan into the land of Canaan,

11 т о виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.

then ye shall appoint you cities to be cities of refuge for you, that the manslayer that killeth any person unwittingly may flee thither.

12 І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.

And the cities shall be unto you for refuge from the avenger, that the manslayer die not, until he stand before the congregation for judgment.

13 А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.

And the cities which ye shall give shall be for you six cities of refuge.

14 Т ри місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.

Ye shall give three cities beyond the Jordan, and three cities shall ye give in the land of Canaan; they shall be cities of refuge.

15 Ц і шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.

For the children of Israel, and for the stranger and for the sojourner among them, shall these six cities be for refuge; that every one that killeth any person unwittingly may flee thither.

16 А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

But if he smote him with an instrument of iron, so that he died, he is a murderer: the murderer shall surely be put to death.

17 А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

And if he smote him with a stone in the hand, whereby a man may die, and he died, he is a murderer: the murderer shall surely be put to death.

18 А бо вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

Or if he smote him with a weapon of wood in the hand, whereby a man may die, and he died, he is a murderer: the murderer shall surely be put to death.

19 М есник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.

The avenger of blood shall himself put the murderer to death: when he meeteth him, he shall put him to death.

20 А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,

And if he thrust him of hatred, or hurled at him, lying in wait, so that he died,

21 а бо з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.

or in enmity smote him with his hand, so that he died; he that smote him shall surely be put to death; he is a murderer: the avenger of blood shall put the murderer to death, when he meeteth him.

22 А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,

But if he thrust him suddenly without enmity, or hurled upon him anything without lying in wait,

23 а бо якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,

or with any stone, whereby a man may die, seeing him not, and cast it upon him, so that he died, and he was not his enemy, neither sought his harm;

24 т о розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.

then the congregation shall judge between the smiter and the avenger of blood according to these ordinances;

25 І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.

and the congregation shall deliver the manslayer out of the hand of the avenger of blood, and the congregation shall restore him to his city of refuge, whither he was fled: and he shall dwell therein until the death of the high priest, who was anointed with the holy oil.

26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,

But if the manslayer shall at any time go beyond the border of his city of refuge, whither he fleeth,

27 і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!

and the avenger of blood find him without the border of his city of refuge, and the avenger of blood slay the manslayer; he shall not be guilty of blood,

28 Б о він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.

because he should have remained in his city of refuge until the death of the high priest: but after the death of the high priest the manslayer shall return into the land of his possession.

29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

And these things shall be for a statute and ordinance unto you throughout your generations in all your dwellings.

30 К оли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.

Whoso killeth any person, the murderer shall be slain at the mouth of witnesses: but one witness shall not testify against any person that he die.

31 І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.

Moreover ye shall take no ransom for the life of a murderer, that is guilty of death; but he shall surely be put to death.

32 І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.

And ye shall take no ransom for him that is fled to his city of refuge, that he may come again to dwell in the land, until the death of the priest.

33 І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.

So ye shall not pollute the land wherein ye are: for blood, it polluteth the land; and no expiation can be made for the land for the blood that is shed therein, but by the blood of him that shed it.

34 І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!

And thou shalt not defile the land which ye inhabit, in the midst of which I dwell: for I, Jehovah, dwell in the midst of the children of Israel.