1 Я к літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.

As snow in summer, and as rain in harvest, So honor is not seemly for a fool.

2 Я к пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.

As the sparrow in her wandering, as the swallow in her flying, So the curse that is causeless alighteth not.

3 Б атіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців.

A whip for the horse, a bridle for the ass, And a rod for the back of fools.

4 Н ерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

Answer not a fool according to his folly, Lest thou also be like unto him.

5 Н ерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим.

Answer a fool according to his folly, Lest he be wise in his own conceit.

6 Х то через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п'є.

He that sendeth a message by the hand of a fool Cutteth off his own feet, and drinketh in damage.

7 Я к волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка.

The legs of the lame hang loose: So is a parable in the mouth of fools.

8 Я к прив'язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати.

As one that bindeth a stone in a sling, So is he that giveth honor to a fool.

9 Я к терен, що влізе у руку, отак приповістка в устах нерозумного.

As a thorn that goeth up into the hand of a drunkard, So is a parable in the mouth of fools.

10 Я к стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих.

As an archer that woundeth all, So is he that hireth a fool and he that hireth them that pass by.

11 Я к вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак.

As a dog that returneth to his vomit, So is a fool that repeateth his folly.

12 Ч и ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй.

Seest thou a man wise in his own conceit? There is more hope of a fool than of him.

13 Л інивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!

The sluggard saith, There is a lion in the way; A lion is in the streets.

14 Д вері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм.

As the door turneth upon its hinges, So doth the sluggard upon his bed.

15 С вою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко.

The sluggard burieth his hand in the dish; It wearieth him to bring it again to his mouth.

16 Л інивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

The sluggard is wiser in his own conceit Than seven men that can render a reason.

17 П са за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої.

He that passeth by, and vexeth himself with strife belonging not to him, Is like one that taketh a dog by the ears.

18 Я к той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,

As a madman who casteth firebrands, Arrows, and death,

19 т ак і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!...

So is the man that deceiveth his neighbor, And saith, Am not I in sport?

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка.

For lack of wood the fire goeth out; And where there is no whisperer, contention ceaseth.

21 В угілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати.

As coals are to hot embers, and wood to fire, So is a contentious man to inflame strife.

22 С лова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.

The words of a whisperer are as dainty morsels, And they go down into the innermost parts.

23 Я к срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе,

Fervent lips and a wicked heart Are like an earthen vessel overlaid with silver dross.

24 у стами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:

He that hateth dissembleth with his lips; But he layeth up deceit within him:

25 к оли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!

When he speaketh fair, believe him not; For there are seven abominations in his heart:

26 Я к ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі.

Though his hatred cover itself with guile, His wickedness shall be openly showed before the assembly.

27 Х то яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається.

Whoso diggeth a pit shall fall therein; And he that rolleth a stone, it shall return upon him.

28 Б рехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.

A lying tongue hateth those whom it hath wounded; And a flattering mouth worketh ruin.