1 Ц е вже другого листа пишу я до вас, улюблені. У них нагадуванням я буджу вашу чисту думку,

This is now, beloved, the second epistle that I write unto you; and in both of them I stir up your sincere mind by putting you in remembrance;

2 щ об ви пам'ятали слова, що святі пророки давніше звістили їх вам, і заповідь Господа й Спасителя, що одержали через ваших апостолів.

that ye should remember the words which were spoken before by the holy prophets, and the commandments of the Lord and Saviour through your apostles:

3 Н асамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями,

knowing this first, that in the last days mockers shall come with mockery, walking after their own lusts,

4 т а й скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння.

and saying, Where is the promise of his coming? for, from the day that the fathers fell asleep, all things continue as they were from the beginning of the creation.

5 Б о сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим,

For this they willfully forget, that there were heavens from of old, and an earth compacted out of water and amidst water, by the word of God;

6 т ому тодішній світ, водою потоплений, згинув.

by which means the world that then was, being overflowed with water, perished:

7 А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей.

but the heavens that now are, and the earth, by the same word have been stored up for fire, being reserved against the day of judgment and destruction of ungodly men.

8 Н ехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!

But forget not this one thing, beloved, that one day is with the Lord as a thousand years, and a thousand years as one day.

9 Н е бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття.

The Lord is not slack concerning his promise, as some count slackness; but is longsuffering to you-ward, not wishing that any should perish, but that all should come to repentance.

10 Д ень же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять...

But the day of the Lord will come as a thief; in the which the heavens shall pass away with a great noise, and the elements shall be dissolved with fervent heat, and the earth and the works that are therein shall be burned up.

11 А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви,

Seeing that these things are thus all to be dissolved, what manner of persons ought ye to be in all holy living and godliness,

12 щ о чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться?

looking for and earnestly desiring the coming of the day of God, by reason of which the heavens being on fire shall be dissolved, and the elements shall melt with fervent heat?

13 А ле за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває.

But, according to his promise, we look for new heavens and a new earth, wherein dwelleth righteousness.

14 Т ож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі.

Wherefore, beloved, seeing that ye look for these things, give diligence that ye may be found in peace, without spot and blameless in his sight.

15 А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння, як і улюблений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю,

And account that the longsuffering of our Lord is salvation; even as our beloved brother Paul also, according to the wisdom given to him, wrote unto you;

16 я к і по всіх посланнях, що в них він говорить про це. У них є дещо тяжко зрозуміле, що неуки та незміцнені перекручують, як і інші Писання, на власну загибіль свою.

as also in all his epistles, speaking in them of these things; wherein are some things hard to be understood, which the ignorant and unstedfast wrest, as they do also the other scriptures, unto their own destruction.

17 Т ож ви, улюблені, знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вґрунтування,

Ye therefore, beloved, knowing these things beforehand, beware lest, being carried away with the error of the wicked, ye fall from your own stedfastness.

18 а ле щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і тепер, і дня вічного! Амінь.

But grow in the grace and knowledge of our Lord and Saviour Jesus Christ. To him be the glory both now and for ever. Amen.