1 П еред святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.

Now before the feast of the passover, Jesus knowing that his hour was come that he should depart out of this world unto his Father, having loved his own that were in the world, he loved them unto the end.

2 П ід час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,

And during supper, the devil having already put into the heart of Judas Iscariot, Simon's son, to betray him,

3 т о Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,

Jesus, knowing that the Father had given all the things into his hands, and that he came forth from God, and goeth unto God,

4 у стає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.

riseth from supper, and layeth aside his garments; and he took a towel, and girded himself.

5 П отому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.

Then he poureth water into the basin, and began to wash the disciples' feet, and to wipe them with the towel wherewith he was girded.

6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?

So he cometh to Simon Peter. He saith unto him, Lord, dost thou wash my feet?

7 І сус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.

Jesus answered and said unto him, What I do thou knowest not now; but thou shalt understand hereafter.

8 Г оворить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.

Peter saith unto him, Thou shalt never wash my feet. Jesus answered him, If I wash thee not, thou hast no part with me.

9 Д о Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!

Simon Peter saith unto him, Lord, not my feet only, but also my hands and my head.

10 І сус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.

Jesus saith to him, He that is bathed needeth not save to wash his feet, but is clean every whit: and ye are clean, but not all.

11 Б о Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.

For he knew him that should betray him; therefore said he, Ye are not all clean.

12 К оли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?

So when he had washed their feet, and taken his garments, and sat down again, he said unto them, Know ye what I have done to you?

13 В и Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.

Ye call me, Teacher, and, Lord: and ye say well; for so I am.

14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.

If I then, the Lord and the Teacher, have washed your feet, ye also ought to wash one another's feet.

15 Б о то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.

For I have given you an example, that ye also should do as I have done to you.

16 П оправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.

Verily, verily, I say unto you, a servant is not greater than his lord; neither one that is sent greater than he that sent him.

17 К оли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

If ye know these things, blessed are ye if ye do them.

18 Н е про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!

I speak not of you all: I know whom I have chosen: but that the scripture may be fulfilled: He that eateth my bread lifted up his heel against me.

19 У же тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.

From henceforth I tell you before it come to pass, that, when it is come to pass, ye may believe that I am he.

20 П оправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!

Verily, verily, I say unto you, he that receiveth whomsoever I send receiveth me; and he that receiveth me receiveth him that sent me.

21 П ромовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...

When Jesus had thus said, he was troubled in the spirit, and testified, and said, Verily, verily, I say unto you, that one of you shall betray me.

22 І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.

The disciples looked one on another, doubting of whom he spake.

23 П ри столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.

There was at the table reclining in Jesus' bosom one of his disciples, whom Jesus loved.

24 О т цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?

Simon Peter therefore beckoneth to him, and saith unto him, Tell us who it is of whom he speaketh.

25 І , пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?

He leaning back, as he was, on Jesus' breast saith unto him, Lord, who is it?

26 І сус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...

Jesus therefore answereth, He it is, for whom I shall dip the sop, and give it him. So when he had dipped the sop, he taketh and giveth it to Judas, the son of Simon Iscariot.

27 З а тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...

And after the sop, then entered Satan into him. Jesus therefore saith unto him, What thou doest, do quickly.

28 А ле жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.

Now no man at the table knew for what intent he spake this unto him.

29 А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.

For some thought, because Judas had the bag, that Jesus said unto him, Buy what things we have need of for the feast; or, that he should give something to the poor.

30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.

He then having received the sop went out straightway: and it was night.

31 Т оді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.

When therefore he was gone out, Jesus saith, Now is the Son of man glorified, and God is glorified in him;

32 К оли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!

and God shall glorify him in himself, and straightway shall he glorify him.

33 М ої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.

Little children, yet a little while I am with you. Ye shall seek me: and as I said unto the Jews, Whither I go, ye cannot come; so now I say unto you.

34 Н ову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!

A new commandment I give unto you, that ye love one another; even as I have loved you, that ye also love one another.

35 П о тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.

By this shall all men know that ye are my disciples, if ye have love one to another.

36 А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.

Simon Peter saith unto him, Lord, whither goest thou? Jesus answered, Whither I go, thou canst not follow now; but thou shalt follow afterwards.

37 Г оворить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!

Peter saith unto him, Lord, why cannot I follow thee even now? I will lay down my life for thee.

38 І сус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...

Jesus answereth, Wilt thou lay down thy life for me? Verily, verily, I say unto thee, The cock shall not crow, till thou hast denied me thrice.