1 Т ого ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

On that day went Jesus out of the house, and sat by the sea side.

2 І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

And there were gathered unto him great multitudes, so that he entered into a boat, and sat; and all the multitude stood on the beach.

3 І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

And he spake to them many things in parables, saying, Behold, the sower went forth to sow;

4 І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

and as he sowed, some seeds fell by the way side, and the birds came and devoured them:

5 Д ругі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

and others fell upon the rocky places, where they had not much earth: and straightway they sprang up, because they had no deepness of earth:

6 а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

and when the sun was risen, they were scorched; and because they had no root, they withered away.

7 А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

And others fell upon the thorns; and the thorns grew up and choked them:

8 І нші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

and others fell upon the good ground, and yielded fruit, some a hundredfold, some sixty, some thirty.

9 Х то має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

He that hath ears, let him hear.

10 І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

And the disciples came, and said unto him, Why speakest thou unto them in parables?

11 А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

And he answered and said unto them, Unto you it is given to know the mysteries of the kingdom of heaven, but to them it is not given.

12 Б о хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

For whosoever hath, to him shall be given, and he shall have abundance: but whosoever hath not, from him shall be taken away even that which he hath.

13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

Therefore speak I to them in parables; because seeing they see not, and hearing they hear not, neither do they understand.

14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

And unto them is fulfilled the prophecy of Isaiah, which saith, By hearing ye shall hear, and shall in no wise understand; And seeing ye shall see, and shall in no wise perceive:

15 З атовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

For this people's heart is waxed gross, And their ears are dull of hearing, And their eyes they have closed; Lest haply they should perceive with their eyes, And hear with their ears, And understand with their heart, And should turn again, And I should heal them.

16 О чі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

But blessed are your eyes, for they see; and your ears, for they hear.

17 Б о поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

For verily I say unto you, that many prophets and righteous men desired to see the things which ye see, and saw them not; and to hear the things which ye hear, and heard them not.

18 П ослухайте ж притчу про сіяча.

Hear then ye the parable of the sower.

19 Д о кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

When any one heareth the word of the kingdom, and understandeth it not, then cometh the evil one, and snatcheth away that which hath been sown in his heart. This is he that was sown by the way side.

20 А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

And he that was sown upon the rocky places, this is he that heareth the word, and straightway with joy receiveth it;

21 а ле кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

yet hath he not root in himself, but endureth for a while; and when tribulation or persecution ariseth because of the word, straightway he stumbleth.

22 А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

And he that was sown among the thorns, this is he that heareth the word; and the care of the world, and the deceitfulness of riches, choke the word, and he becometh unfruitful.

23 А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

And he that was sown upon the good ground, this is he that heareth the word, and understandeth it; who verily beareth fruit, and bringeth forth, some a hundredfold, some sixty, some thirty.

24 І ншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

Another parable set he before them, saying, The kingdom of heaven is likened unto a man that sowed good seed in his field:

25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

but while men slept, his enemy came and sowed tares also among the wheat, and went away.

26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.

But when the blade sprang up and brought forth fruit, then appeared the tares also.

27 І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?

And the servants of the householder came and said unto him, Sir, didst thou not sow good seed in thy field? whence then hath it tares?

28 А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?

And he said unto them, An enemy hath done this. And the servants say unto him, Wilt thou then that we go and gather them up?

29 А ле він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.

But he saith, Nay; lest haply while ye gather up the tares, ye root up the wheat with them.

30 З алишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

Let both grow together until the harvest: and in the time of the harvest I will say to the reapers, Gather up first the tares, and bind them in bundles to burn them; but gather the wheat into my barn.

31 І ншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

Another parable set he before them, saying, The kingdom of heaven is like unto a grain of mustard seed, which a man took, and sowed in his field:

32 В оно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.

which indeed is less than all seeds; but when it is grown, it is greater than the herbs, and becometh a tree, so that the birds of the heaven come and lodge in the branches thereof.

33 І ншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.

Another parable spake he unto them; The kingdom of heaven is like unto leaven, which a woman took, and hid in three measures of meal, till it was all leavened.

34 Ц е все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,

All these things spake Jesus in parables unto the multitudes; and without a parable spake he nothing unto them:

35 щ об справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

that it might be fulfilled which was spoken through the prophet, saying, I will open my mouth in parables; I will utter things hidden from the foundation of the world.

36 Т оді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.

Then he left the multitudes, and went into the house: and his disciples came unto him, saying, Explain unto us the parable of the tares of the field.

37 А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,

And he answered and said, He that soweth the good seed is the Son of man;

38 а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;

and the field is the world; and the good seed, these are the sons of the kingdom; and the tares are the sons of the evil one;

39 а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

and the enemy that sowed them is the devil: and the harvest is the end of the world; and the reapers are angels.

40 І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.

As therefore the tares are gathered up and burned with fire; so shall it be in the end of the world.

41 П ошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,

The Son of man shall send forth his angels, and they shall gather out of his kingdom all things that cause stumbling, and them that do iniquity,

42 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

and shall cast them into the furnace of fire: there shall be the weeping and the gnashing of teeth.

43 Т оді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

Then shall the righteous shine forth as the sun in the kingdom of their Father. He that hath ears, let him hear.

44 Ц арство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

The kingdom of heaven is like unto a treasure hidden in the field; which a man found, and hid; and in his joy he goeth and selleth all that he hath, and buyeth that field.

45 П одібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,

Again, the kingdom of heaven is like unto a man that is a merchant seeking goodly pearls:

46 а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

and having found one pearl of great price, he went and sold all that he had, and bought it.

47 П одібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.

Again, the kingdom of heaven is like unto a net, that was cast into the sea, and gathered of every kind:

48 К оли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.

which, when it was filled, they drew up on the beach; and they sat down, and gathered the good into vessels, but the bad they cast away.

49 Т ак буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

So shall it be in the end of the world: the angels shall come forth, and sever the wicked from among the righteous,

50 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

and shall cast them into the furnace of fire: there shall be the weeping and the gnashing of teeth.

51 Ч и ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.

Have ye understood all these things? They say unto him, Yea.

52 І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

And he said unto them, Therefore every scribe who hath been made a disciple to the kingdom of heaven is like unto a man that is a householder, who bringeth forth out of his treasure things new and old.

53 І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.

And it came to pass, when Jesus had finished these parables, he departed thence.

54 І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?

And coming into his own country he taught them in their synagogue, insomuch that they were astonished, and said, Whence hath this man this wisdom, and these mighty works?

55 Ч и ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

Is not this the carpenter's son? is not his mother called Mary? and his brethren, James, and Joseph, and Simon, and Judas?

56 І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?

And his sisters, are they not all with us? Whence then hath this man all these things?

57 І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!

And they were offended in him. But Jesus said unto them, A prophet is not without honor, save in his own country, and in his own house.

58 І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.

And he did not many mighty works there because of their unbelief.