1 Н ехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;

Let a man so account of us, as of ministers of Christ, and stewards of the mysteries of God.

2 а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.

Here, moreover, it is required in stewards, that a man be found faithful.

3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.

But with me it is a very small thing that I should be judged of you, or of man's judgment: yea, I judge not mine own self.

4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.

For I know nothing against myself; yet am I not hereby justified: but he that judgeth me is the Lord.

5 Т ому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.

Wherefore judge nothing before the time, until the Lord come, who will both bring to light the hidden things of darkness, and make manifest the counsels of the hearts; and then shall each man have his praise from God.

6 О це ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.

Now these things, brethren, I have in a figure transferred to myself and Apollos for your sakes; that in us ye might learn not to go beyond the things which are written; that no one of you be puffed up for the one against the other.

7 Х то бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?

For who maketh thee to differ? and what hast thou that thou didst not receive? but if thou didst receive it, why dost thou glory as if thou hadst not received it?

8 В и вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!

Already are ye filled, already ye are become rich, ye have come to reign without us: yea and I would that ye did reign, that we also might reign with you.

9 Б о я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.

For, I think, God hath set forth us the apostles last of all, as men doomed to death: for we are made a spectacle unto the world, both to angels and men.

10 М и нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!

We are fools for Christ's sake, but ye are wise in Christ; we are weak, but ye are strong; ye have glory, but we have dishonor.

11 М и до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,

Even unto this present hour we both hunger, and thirst, and are naked, and are buffeted, and have no certain dwelling-place;

12 і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;

and we toil, working with our own hands: being reviled, we bless; being persecuted, we endure;

13 я к лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!

being defamed, we entreat: we are made as the filth of the world, the offscouring of all things, even until now.

14 Н е пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.

I write not these things to shame you, but to admonish you as my beloved children.

15 Б о хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...

For though ye have ten thousand tutors in Christ, yet have ye not many fathers; for in Christ Jesus I begat you through the gospel.

16 Т ож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!

I beseech you therefore, be ye imitators of me.

17 Д ля цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.

For this cause have I sent unto you Timothy, who is my beloved and faithful child in the Lord, who shall put you in remembrance of my ways which are in Christ, even as I teach everywhere in every church.

18 Д еякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.

Now some are puffed up, as though I were not coming to you.

19 Т а небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.

But I will come to you shortly, if the Lord will; and I will know, not the word of them that are puffed up, but the power.

20 Б о Царство Боже не в слові, а в силі.

For the kingdom of God is not in word, but in power.

21 Ч ого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?

What will ye? shall I come unto you with a rod, or in love and a spirit of gentleness?