1 П ісля того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

After these things there was a feast of the Jews; and Jesus went up to Jerusalem.

2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.

Now there is in Jerusalem by the sheep gate a pool, which is called in Hebrew Bethesda, having five porches.

3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.

In these lay a multitude of them that were sick, blind, halt, withered, waiting for the moving of the water.

4 Б о Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.

for an angel of the Lord went down at certain seasons into the pool, and troubled the water: whosoever then first after the troubling of the waters stepped in was made whole, with whatsoever disease he was holden.

5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.

And a certain man was there, who had been thirty and eight years in his infirmity.

6 Я к Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?

When Jesus saw him lying, and knew that he had been now a long time in that case, he saith unto him, Wouldest thou be made whole?

7 В ідповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.

The sick man answered him, Sir, I have no man, when the water is troubled, to put me into the pool: but while I am coming, another steppeth down before me.

8 Г оворить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!

Jesus saith unto him, Arise, take up thy bed, and walk.

9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,

And straightway the man was made whole, and took up his bed and walked. Now it was the sabbath on that day.

10 т ому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.

So the Jews said unto him that was cured, It is the sabbath, and it is not lawful for thee to take up thy bed.

11 А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.

But he answered them, He that made me whole, the same said unto me, Take up thy bed, and walk.

12 А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

They asked him, Who is the man that said unto thee, Take up thy bed, and walk?

13 Т а не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.

But he that was healed knew not who it was; for Jesus had conveyed himself away, a multitude being in the place.

14 П ісля того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

Afterward Jesus findeth him in the temple, and said unto him, Behold, thou art made whole: sin no more, lest a worse thing befall thee.

15 Ч оловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.

The man went away, and told the Jews that it was Jesus who had made him whole.

16 І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

And for this cause the Jews persecuted Jesus, because he did these things on the sabbath.

17 А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.

But Jesus answered them, My Father worketh even until now, and I work.

18 І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.

For this cause therefore the Jews sought the more to kill him, because he not only brake the sabbath, but also called God his own Father, making himself equal with God.

19 В ідповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.

Jesus therefore answered and said unto them, Verily, verily, I say unto you, The Son can do nothing of himself, but what he seeth the Father doing: for what things soever he doeth, these the Son also doeth in like manner.

20 Б о Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.

For the Father loveth the Son, and showeth him all things that himself doeth: and greater works than these will he show him, that ye may marvel.

21 Б о як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.

For as the Father raiseth the dead and giveth them life, even so the Son also giveth life to whom he will.

22 Б о Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,

For neither doth the Father judge any man, but he hath given all judgment unto the Son;

23 щ об усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.

that all may honor the Son, even as they honor the Father. He that honoreth not the Son honoreth not the Father that sent him.

24 П оправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.

Verily, verily, I say unto you, He that heareth my word, and believeth him that sent me, hath eternal life, and cometh not into judgment, but hath passed out of death into life.

25 П оправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

Verily, verily, I say unto you, The hour cometh, and now is, when the dead shall hear the voice of the Son of God; and they that hear shall live.

26 Б о як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

For as the Father hath life in himself, even so gave he to the Son also to have life in himself:

27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.

and he gave him authority to execute judgment, because he is a son of man.

28 Н е дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,

Marvel not at this: for the hour cometh, in which all that are in the tombs shall hear his voice,

29 і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.

and shall come forth; they that have done good, unto the resurrection of life; and they that have done evil, unto the resurrection of judgment.

30 Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

I can of myself do nothing: as I hear, I judge: and my judgment is righteous; because I seek not mine own will, but the will of him that sent me.

31 К оли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.

If I bear witness of myself, my witness is not true.

32 Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.

It is another that beareth witness of me; and I know that the witness which he witnesseth of me is true.

33 В и послали були до Івана, і він свідчив про правду.

Ye have sent unto John, and he hath borne witness unto the truth.

34 Т а Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.

But the witness which I receive is not from man: howbeit I say these things, that ye may be saved.

35 В ін світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.

He was the lamp that burneth and shineth; and ye were willing to rejoice for a season in his light.

36 А ле Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!

But the witness which I have is greater than that of John; for the works which the Father hath given me to accomplish, the very works that I do, bear witness of me, that the Father hath sent me.

37 Т а й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.

And the Father that sent me, he hath borne witness of me. Ye have neither heard his voice at any time, nor seen his form.

38 Н авіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

And ye have not his word abiding in you: for whom he sent, him ye believe not.

39 Д ослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

Ye search the scriptures, because ye think that in them ye have eternal life; and these are they which bear witness of me;

40 Т а до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

and ye will not come to me, that ye may have life.

41 В ід людей не приймаю Я слави,

I receive not glory from men.

42 а ле вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

But I know you, that ye have not the love of God in yourselves.

43 Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.

I am come in my Father's name, and ye receive me not: if another shall come in his own name, him ye will receive.

44 Я к ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?

How can ye believe, who receive glory one of another, and the glory that cometh from the only God ye seek not?

45 Н е думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!

Think not that I will accuse you to the Father: there is one that accuseth you, even Moses, on whom ye have set your hope.

46 К оли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

For if ye believed Moses, ye would believe me; for he wrote of me.

47 Я кщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?

But if ye believe not his writings, how shall ye believe my words?